Перспективи попиту на сталь в Угорщині: обережний оптимізм

Угорщина переживає загальноєвропейську економічну кризу значно важче, ніж інші країни ЄС. З 2022 року держава не отримує коштів із європейських бюджетних фондів через позицію офіційного Будапешта щодо низки внутрішньополітичних питань. Якщо в Італії, Польщі та Румунії попит на сталь суттєво підтримується завдяки фінансуванню інфраструктурних проєктів за програмами ЄС, то Угорщина позбавлена такої можливості. Відновлення європейського фінансування залишається нереалізованим потенціалом для розширення угорського ринку сталі.

Надії на покращення продажу сталі у 2026 році пов’язані з відновленням фінансування програм розвитку урядом Віктора Орбана й іноземними інвестиціями у промисловість. Приклад Угорщини демонструє, що держава може стимулювати споживання сталі навіть без прямих бюджетних витрат завдяки залученню приватних інвестицій в економіку.

Профіль ринку

Єдиний у країні металургійний комбінат Dunaferr, виробник листового прокату з річною потужністю 2 млн т, уже багато років перебуває у критичній ситуації. Його нинішній власник, британська компанія Liberty Steel Group, не може налагодити повноцінну роботу підприємства через фінансові проблеми.

У 2022 році виплавка сталі на Dunaferr становила 0,9 млн т, у 2023 році – 0,5 млн т, у 2024 році – 0,2 млн т. У 2025 році виробництво не здійснювалося, у червні-липні адміністрація звільнила 1700 працівників прокатних цехів і 800 працівників сталеплавильних цехів.

Попит на сталь в Угорщині практично повністю покривається імпортом. Згідно з інформацією угорських металотрейдерів, за його обсягами можна оцінювати місткість ринку, оскільки у 2022–2024 роках приблизно 30–40% продукції Dunaferr відвантажували за експортними контрактами, переважно в Німеччину.

Зараз продажі сталі повернулися на рівень 2018 року після сплеску у 2021–2022 роках, коли уряд посилено фінансував антикризові економічні програми коштом європейських бюджетних фондів.

Попит на плоский прокат

Угорський автопром, головний драйвер попиту на плоский прокат, це насамперед завод Audi в Дьорі, Mercedes-Benz у Кечкеметі, Suzuki в Естергомі й автобусний завод Ikarus у Секешфегерварі.

У 2023 році галузі вдалося майже повторити рекорд, встановлений у 2016 році. Сплеск виявився короткочасним, негативна динаміка повернулася у 2024 році.

Повні дані за 2025 рік ще не з’явилися у відкритому доступі. За інформацією Угорського центрального статистичного офісу (HCSO), у січні-листопаді обсяги виробництва в автопромі знизилися на 4,5%. За даними Угорської асоціації автовиробників (MAGE), це свідчить про те, що спад тривав, попри те, що, наприклад, завод Audi пропрацював весь 2025 рік із повним завантаженням потужностей у три зміни.

Галузь має яскраво виражену експортну орієнтацію, на внутрішній ринок припадає лише 20–25% від загального випуску легкових автомобілів. Угорщина – небагата за європейськими мірками країна. Більшість домогосподарств надає перевагу купівлі вживаних автомобілів. У 2024 році кількість нових реєстрацій уживаних авто зросла на 10%, до 909 тис. одиниць, нових автомобілів – на 12,9%, до 121,61 тис. одиниць.

Внутрішній фактор не є визначальним для угорського автопрому, а отже і для попиту на листовий прокат. У 2025 році кількість реєстрацій нових автомобілів зросла на 6,44%, до 129,44 тис. одиниць. Це не допомогло галузі подолати спад, спричинений економічною ситуацією в Німеччині, Італії, Румунії, Франції, США та Великій Британії – основних напрямках угорського автоекспорту.

Попит на довгомірний прокат

Будівельна галузь Угорщини, головний споживач довгомірного прокату, перебуває у скрутному становищі. У 2023 році обсяги виробництва скоротилися на 5,4%, у 2024 році – ще на 0,4%. Це пов’язано з уже згаданою відсутністю європейської бюджетної підтримки інфраструктурних проєктів. Будівництво споруд скоротилося лише на 0,5%, а мостів і доріг – одразу на 17,1%. Труднощі з фінансуванням призвели до того, що обсяг невиконаних контрактів у будівельній галузі до кінця 2024 року зріс на 15,7%.

Житлове будівництво не може компенсувати провал через низьку купівельну спроможність угорських домогосподарств. Якщо навіть купівля нового автомобіля для багатьох – непосильна розкіш, то що вже казати про нове житло.

У 2025 рік галузь увійшла з дуже слабким заділом. Наприкінці грудня 2024 року обсяг нових контрактів на будівництво споруд зменшився на 5,2%, на будівництво інфраструктурних об’єктів – на 15,1%. Навіть попри зусилля уряду щодо пожвавлення ринку, портфель будівельних замовлень у держсекторі збільшився на 24,9%.

За січень-вересень кількість зданих в експлуатацію багатоквартирних будинків зменшилася на 14%, до 7490 одиниць. За даними HCSO, за січень-жовтень обсяги будівництва по галузі зросли на 2,5%. Це свідчить про покращення в секторі промислового й інфраструктурного будівництва, що підтримало попит на довгомірний прокат.

Перспективи на 2026 рік

Складно сказати, що Будапешт і Брюссель найближчим часом зможуть урегулювати розбіжності, тож інфраструктурного буму, спричиненого відновленням європейського фінансування, не прогнозують. Стрибкоподібного зростання попиту на довгомірний прокат теж не буде.

Варто відзначити зусилля уряду щодо залучення інвестицій великих іноземних компаній із розміщення виробництва на території Угорщини. Ці проєкти пов’язані з промисловим будівництвом, оскільки йдеться виключно про «грінфілди». Серед інших галузей вирізняється автопром.

• Німецький автоконцерн BMW AG на початку жовтня 2025 року відкрив у Дебрецені новий завод потужністю до 150 тис. автомобілів на рік. Інвестиції становили приблизно €2 млрд.
• Німецький автоконцерн Mercedes-Benz Group AG у травні 2025 року завершив будівництво заводу в Кечкеметі потужністю до 350 тис. автомобілів на рік. Було оголошено про перенесення виробництва найпопулярнішої моделі A Class із німецького заводу в Раштатті на цей майданчик.
• Китайський автоконцерн BYD у I кварталі 2026 року планує завершити будівництво першої черги заводу в Сегеді потужністю 150 тис. автомобілів на рік. Обсяг інвестицій – €4 млрд.

Ці проєкти передбачають повний виробничий цикл, що означає суттєве зростання випуску автомобілів в Угорщині у 2026 році.

Можна виокремити плани Audi щодо запуску виробництва двигунів у Дьєрі та глобального автоконцерну Stellantis із розширення виробництва двигунів Opel на заводі в Сентготгарді у цьому році. Такими є передумови збільшення споживання плоского прокату, але ситуація далеко не однозначна.

• Audi AG наприкінці грудня 2025 року оголосила про майбутнє скорочення штатів на заводі в Дьєрі. Це свідчить про плани щодо зменшення випуску автомобілів.
• BYD у липні минулого року ухвалила рішення про перенесення значного обсягу виробництва із Сегеда на новий завод у турецькій Манісі. У зв’язку із цим завантаження угорських виробничих потужностей BYD буде на рівні трохи більше 50% від проектної. На 2027 рік представники китайського автоконцерну озвучують плани щодо значного нарощування потужностей у Манісі й незначного – в Сегеді, тобто угорський проєкт не стане флагманським для BYD на європейському ринку.
• Ikarus Group Kft у межах розширення вирішила будувати другий завод не в Угорщині, а в Азербайджані. Річна потужність підприємства – 600 автобусів, запуск планують на 2027 рік.

Робота нових заводів і розширення виробництва автокомпонентів на нинішніх можуть нівелювати негативні ефекти для галузі й підвищити споживання сталі.

Нові проєкти автопрому також є драйвером промислового будівництва й попиту на довгомірний прокат. Ось лише деякі з них:

• Китайський виробник акумуляторів CATL у 2025 році почав будівництво другої черги заводу в Дебрецені. Вартість проєкту – €7,4 млрд. Це набагато масштабніший об’єкт.
• Китайський виробник акумуляторів Sunwoda наприкінці 2025 року розпочав будівництво підприємства в Угорщині. Перша черга передбачає інвестиції в розмірі €245 млн. Оголошено плани щодо подальшого розширення до €1,5 млрд.
• Китайський виробник сепараторної плівки для акумуляторів Semcorp у червні 2025 року оголосив про будівництво другого заводу в Угорщині.
• Південнокорейська компанія EcoPro BM будує в Угорщині завод із виробництва катодів для автоакумуляторів.
• Китайська корпорація Zhejiang Huashuo Technology у 2025 році почала будівництво заводу з виробництва деталей для електромобілів у Дебрецені й анонсувала створення заводу з виробництва автозапчастин у Мішкольці.

Прем’єр-міністр Віктор Орбан торік оголосив про запуск амбітної програми «100 нових заводів». Вона охоплює промисловість загалом, а не лише автопром.

Німецький виробник обладнання для фармацевтичної та пакувальної промисловості Harro Hofliger у 2025 році почав будівництво другої черги заводу в Дебрецені. Це порівняно невеликий проєкт з інвестиціями у розмірі €160 млн. Якщо Угорщина зможе реалізувати програму навіть із такими масштабами нових підприємств, це будуть дуже значні інвестиції з великими обсягами будівництва.

Сприяння уряду полягає передусім у створенні зручної транспортної інфраструктури для нових виробничих об’єктів. У 2025 році стартував найбільший в Угорщині проєкт зі спорудження двоколійної залізниці Сегед – Кечкемет – Цеглед – Будапешт завдовжки 165 км. Його вартість становитиме €2 млрд. У межах проєкту передбачено будівництво мультимодального транспортного вузла в Кечкеметі.

Мета – обслуговування автозаводів BYD у Сегеді та BMW у Дебрецені, створення зручної логістики для постачання готової продукції до країн Західної Європи. Проєкт потребуватиме значних обсягів рейкового прокату та метизів. З погляду попиту на сталь програма «100 нових заводів» матиме мультиплікативний ефект.

Позитивний вплив на будівельну галузь чинить і державна програма Home Start, яку запустили у 2025 році. Вона передбачає надання домогосподарствам іпотечних кредитів на суму до €130 тис. (у форинтах) під 3% річних. Значною мірою завдяки цьому інструменту у II кварталі розпочали будівництво багатоквартирних будинків на суму €650 млн.

Це найвищий показник за останні 10 років. У III кварталі було зафіксовано значення у розмірі €520 млн. У середньому за 2024 рік було €370 млн щоквартально. Це дає підстави прогнозувати суттєве покращення динаміки будівництва у 2026 році та зростання попиту на довгомірний прокат.