Кошти у розвиток: гірничо-металургійний комплекс продовжує інвестувати під час війни — Статті

Компанії реалізують критично необхідні для виробництва проєкти

Повномасштабне вторгнення РФ призвело до різкого падіння обсягів інвестицій у всіх галузях української економіки. Не став винятком і український гірничо-металургійний комплекс.

За даними Держстату, за підсумками 2022 року, капінвестиції компаній ГМК у доларовому еквіваленті скоротилися:

на 73%, до $245 млн – у металургії,
на 69%, до $308 млн – у видобутку залізної руди.

У поточних умовах компанії змушені відкласти нові капіталомісткі проєкти й сфокусуватися на реалізації проєктів, які критично необхідні для продовження виробництва (капітальні ремонти тощо), мають стратегічне значення або вже знаходяться на високій стадії готовності. Ця тенденція окреслилась із початком великої війни і зберігається донині.

Війна суттєво погіршила виробничі та експортні можливості підприємств. Українським підприємствам доводиться конкурувати на зовнішніх ринках з виробниками, які не мають обмежень, пов’язаних з війною. Запорукою конкурентоспроможності українських підприємств у поточних умовах є інвестиції, спрямовані на підтримку наявних виробничих потужностей.

Українська металургія є одним із найбільш постраждалих від російського вторгнення секторів. Наразі кількість меткомбінатів скоротилась вдвічі — до шести з дванадцяти у 2013 році. Значна частина потужностей зруйнована або розташована на окупованих територіях. Зкорема, номінальні потужності з виробництва сталі в країні впали з 42 млн тонн у 2013 році до 17,8 млн тонн у 2023-му.

За даними щорічного дослідження GMK Center «Внесок ГМК в економіку України 2023», у 2021 році, до початку великої війни, металургійний сектор забезпечив кожен третій долар загальних капінвестицій в вітчизняну економіку.

За підсумками минулого року капітальні інвестиції найбільших компаній галузі впали на 17% порівняно з 2022 роком і 73% – до 2021-го, до $600 млн. Проте, як зауважують аналітики, це відповідає динаміці виробництва основних видів продукції. Тобто, капітальні інвестиції на тонну сталі близькі до рівня 2021-го.

Відновленню інвестиційної активності перешкоджає прогресуюча ескалація бойових дій в Україні. Більшість компаній заморозили великі інвестиційні проєкти розвитку. Проте вони відновляться, щойно закінчиться війна, і саме металургія має шанс стати драйвером промислових інвестицій.

До війни піднімалася дискусія стосовно декарбонізації металургійного сектору України. Зараз розробка цих проєктів призупинена, проте можна очікувати їх поновлення після завершення війни. Україна планує приєднатися до ЄС і європейська металургія вже йде шляхом зниження вуглецевих викидів. Відповідно, українським виробникам потрібно доєднатися до європейського тренду, щоб зберегти конкурентоспроможність.

«Метінвест»

Капітальні інвестиції «Метінвесту» за підсумками 2022 року склали $354 млн (-72% р./р.), 69% від їх загального обсягу припало на гірничодобувний сегмент. У металургійний напрям вклали $99 млн (- 86% р./р.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ група змінила підхід до питання, зосередившись на нагальних операційних потребах. Основні ініціативи у нових умовах стосувалися безпеки виробничих процесів, зокрема, техобслуговування для підтримання поточного рівня виробництва.

Через війну компанія призупинила майже всі свої поточні стратегічні проєкти, за винятком будівництва нового шахтного блоку №11 на «Метінвест Покровськвугілля» для підтримки обсягів видобутку (у 2022 році на це спрямували $109 млн).

У 2023 році обсяг капітальних інвестицій «Метінвесту» становив $284 млн (-19,8% р./р.). На гірничодобувний сегмент припало 75% від їх загального обсягу. У металургійний напрям компанія інвестувала $65 млн, зокрема, у розвиток меткомбінату «Каметсталь» – $42 млн. Найбільшим же отримувачем торік стало «Метінвест Покровськвугілля» ($126 млн).

Будівництво нового блоку №11 вважається найбільшим інвестпроєктом у вугільній промисловості за усі роки незалежності України. Його введення в експлуатацію планувалося на кінець 2024-го, проте через війну терміни посунули. Торік підприємство, зокрема, змонтувало 400 т металоконструкцій, пройшло 378 м капітальних гірничих виробок, виконало 824 м куб тампонажу.

У лютому поточного року «Метінвест Покровськвугілля» відзвітувало, що поступово наближає проєкт до завершення. На той момент на проммайданчику побудували комплекс вентиляційного стовбура, на черзі була підготовка об’єктів повітроподавального стовбура.

Криворізькі гірничо-збагачувальні комбінати «Метінвеста» – Центральний, Інгулецький і Північний ГЗК у 2023 році сумарно освоїли 2,3 млрд грн для підтримки виробничих потужностей. Інвестпроєкти були націлені на забезпечення стабільності виробничих процесів, капремонти техніки та обладнання. Так, на Північному ГЗК, зокрема, здійснили монтаж роликових грохотів сирих окатків на випалювальній машині ЛУРГІ-552A для утримання конкурентних позицій на європейському ринку ЗРС. Центральний ГЗК завершив важливий проєкт з енергоефективності, а основний обсяг капіталовкладень Інгулецького ГЗК припав на реконструкцію хвостосховища.

Меткомбінат «Запоріжсталь», спільне підприємство групи, за час повномасштабної війни спрямував на підтримку власних виробничих потужностей понад 1,2 млрд грн.

У 2023 році інвестиції у проєкти підтримки стабільності та надійності роботи основних технологічних потужностей підприємства склали 750 млн грн, що на половину більше показників 2022-го (500 млн грн).

Ключові проєкти були реалізовані в аглодоменному переділі, зокрема, ремонт агломашин аглофабрики, а також технологічне обслуговування та повний супровід газоочисних систем. У доменному цеху капітально відремонтували ДП №3 (приблизно 200 млн грн), повітронагрівачі № 9 та 12. Фахівці підприємства також виконали комплексний ремонт обладнання цеху гарячої прокатки, підприємство здійснило ряд інших проєктів.

У 2024 році на «Запоріжсталі» передбачено реалізацію програми капітальних інвестицій на загальну суму близько 1 млрд грн. У травні підприємство завершило капремонт третього розряду доменної печі №2 (85 млн грн).

Попри війну компанія продовжує інвестувати в ремонт обладнання “Запоріжкоксу”, одного із найбільших виробників коксу для металургії в Україні. З 2022 року підприємство спрямувало понад 276 млн на капітальне оновлення коксових батарей №2 та №5-6. У 2024 році продовжується реалізація програми капремонту агрегатів, зокрема – коксової батареї №2 з об’ємом інвестицій 60 млн грн.

Зазначимо, що «Метінвест» з урахуванням спільних підприємств за підсумками 2022-2023 років посів друге місце у рейтингу українського Forbes «20+5 найбільших інвесторів країни». Як пояснили виданню, інвестиційна стратегія групи наразі сфокусована на збереженні працездатності активів – загалом за час війни на ці цілі було виділено $659 млн. Проте компанія усе ж працює над підготовчими етапами ключових стратегічних проєктів. Запланований обсяг капінвестицій на поточний рік – близько $319 млн.

У середньостроковій перспективі «Метінвест» планує розширити свою присутність на ринку Італії, побудувавши завод у Тоскані з виробництва 3 млн т «зеленої» сталі на рік. Очікується, що будівництво триватиме 2-3 роки, а завод зможе почати виробництво у 2027 році. Як сировину використовуватимуть залізорудну продукцію з України. Така схема роботи дозволить збільшити завантаженість українських гірничо-збагачувальних комбінатів і забезпечити додаткове джерело постачання слябів на ринок ЄС.

«Інтерпайп»

У 2022 році обсяг капінвестицій компанії склав $21 млн (-66,6% р./р.), а за 9 місяців 2023-го – $17,57 млн, що на 16,9% вище показника аналогічного періоду попереднього року.

Початково інвестиційна програма компанії на 2022-й складалася із дев’яти основних проєктів. Більша частина з них стосувалася розвитку та розширення виробничих потужностей, зокрема, на підприємствах у Нікополі та Дніпрі – «Інтерпайп Ніко Тьюб» і «Інтерпайп НТЗ». До неї також увійшли проєкти, спрямовані на впровадження нових видів продукції та підтримку існуючих обсягів продажу.

Втім через повномасштабне вторгнення РФ компанія переспрямувала зусилля на проведення ремонтних робіт на своїх підприємствах, пошкоджених через обстріли, фінансову допомогу українським військовим і постраждалим від бойових дій цивільним. Окрім того, «Інтерпайп» займався питаннями налагодження роботи в умовах дефіциту електроенергії. Стратегічна програма була відкладена на півтора роки.

У липні 2023 року рада директорів компанії ухвалила рішення про продовження інвестицій у виробництво.

Ухвала щодо відновлення інжинірингу проєкту модернізації термовідділу у колесопрокатному цеху «Інтерпайп НТЗ» для виробництва високомаржинальної продукції відповідно до вимог ринку, було затверджена ще раніше, у березні, оскільки він має для компанії стратегічне значення. Цей проєкт розробили у 2023 році.

Як зазначається в звіті компанії за 2022 рік, до призупинення проєкти з побудови лінії термічної обробки труб у ТЦП №2 та придбання автоматичної лінії для гідравлічного випробування «Інтерпайп Ніко Тьюб» виконувались з випередженням строків. На момент початку повномасштабної війни вони були готові на понад 80%, тому вдалося оперативно відновити реалізацію без суттєвих додаткових вкладень.

Наприкінці 2023-го в компанії повідомили, що вона має досить агресивну програму інвестицій на поточний рік. Група прагне завершити великий проєкт з будівництва нового термовідділу у Нікополі, який коштує понад мільярд гривень. Окрім того, готуються нові інвестиційні проєкти.

Ferrexpo

Залізорудна компанія Ferrexpo через повномасштабне вторгнення РФ у 2022 році призупинила свій основний проект розширення – програму «Хвиля 1» (Wave 1). Загальний обсяг інвестицій по ньому становить понад $600 млн, очікуваний результат – збільшення виробничих потужностей групи приблизно на 25%. Проте компанія повідомила, що має намір відновити діяльність по проєкту, як тільки ризики в Україні зменшаться.

Загальний обсяг інвестицій Ferrexpo у 2022 році склав $161 млн, що на 55% менше, ніж у попередній рік. Проте йдеться про високу базу порівняння – сума інвестицій у 2021-му була найбільшою за останні 8 років ($361 млн).

$104 млн із зазначеної суми спрямували на проєкти зростання. Більша частина витрат припала на проєкти, які або наближалися до завершення станом на лютий 2022-го, або на проєкти з низькими витратами та високим рівнем прибутковості. Основним проєктом за підсумками року, стало будівництво першого етапу нового комплексу прес-фільтрації для подальшого зниження вмісту вологи в залізорудному концентраті на виході зі збагачувальної фабрики перед огрудкуванням. Встановлене обладнання представляє технологію прес-фільтрації Metso, яка на поточному етапі доповнить існуючу систему вакуумних фільтрів компанії.

Торік капітальні інвестиції Ferrexpo становили $101 млн, що на 37% менше, ніж у 2022-му. Показник у 2023 році склав 77% від EBITDA. Крім того, компанія знову віддала пріоритет проєктам розвитку, спрямувавши на них 70% капінвестицій.

Ключовими напрямами капітальних вкладень були такі:

$22 млн – капітальні розкривні роботи;
$22 млн – проєкти на збагачувальній фабриці та лініях огрудкування;
$13 млн – удосконалення комплексу прес-фільтрації , що дає змогу поліпшити якісні характеристики окатишів і збільшити обсяги виробництва після завершення війни;
$3 млн – розробка і розвідка Біланівського родовища;

На початку поточного року компанія завершила введення в експлуатацію комплекс фільтрації, складування та відвантаження концентрату на дробильно-збагачувальній фабриці Полтавського ГЗК. Таким чином завершено проєкт, розпочатий ще 2017 року. Його загальна вартість становила близько $40 млн.

Ferrexpo активно реалізує проєкти декарбонізації та зниження споживання викопного палива. Компанія планує почати проектування нових потужностей сонячної генерації, що стане доповненням до вже діючої на підприємстві СЕС потужністю 5 МВт, яка працює на забезпечення потреб виробництва. Також продовжується інжиніринг електрифікації кар’єрного транспорту.

«АрселорМіттал Кривий Ріг»

У 2022 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» загалом інвестував у розвиток виробництва $181,4 млн, капітальні інвестиції склали $112,8 млн із цієї суми. За повідомленням компанії, в умовах повномасштабного вторгнення впроваджувалися ті проєкти, без втілення яких могли повністю зупинитися виробництво сталі та видобуток руди, серед них – будівництво нового хвостосховища «Третя карта», оскільки щороку підприємству потрібно складувати близько 9 млн куб.м. хвостів збагачення. Водночас наявні хвостосховища практично вичерпали свій ресурс.

Проте через повномасштабне вторгнення компанія тимчасово виключила із актуального переліку проєктів капітальних інвестицій будівництво фабрики огрудкування, вартість якого мала становити $250 млн, однак готова повернутися до нього після завершення війни.

Криворізкий меткомбінат посів 8 місце у грудневому рейтингу українського Forbes серед 200 найбільших приватних та державних компаній України за показником здійснених капітальних інвестицій у 2021-2023 роках.

У 2023 році основним пріоритетом підприємства залишились хвостосховище «Третя карта», капремонт доменної печі №6 (розширений ремонт другої категорії завершили у квітні поточного року, він тривав 296 діб). Серед ключових проєктів торік компанія також називає технічне вдосконалення систем АСУ прокатних станів та їх сортаменту (дротовий стан-1, дрібносортний стан-2) та аглоцеху №2, підтримку технічного стану інших активів, що працюють, та безпеку праці.

У поточному році «АрселорМіттал Кривий Ріг» планує збільшити капінвестиції майже на 20% – до $155 млн. Наразі вони здійснюються за рахунок материнської компанії. Навесні 2024-го компанія отримала схвалення від Міндовкілля на будівництво хвостосховища «Третя карта». Проєкт дозволить ввести додаткову місткість для складування хвостів збагачення з корисним об’ємом 29,4 млн куб. м. Завершити проєкт планують до кінця поточного року.

Найближчі перспективи

У майбутньому український ГМК зіштовхнеться з проблемою недоінвестування. Судячи з поточної кон’юнктури ринку, власних коштів буде недостатньо, тож потрібно буде залучати позикові (кредитні) кошти. З урахуванням рейтингу країни вони будуть дорогими для українських металургічних компаній навіть за хорошого власного фінансового становища.

Окрім того, вкрай актуальним для галузі залишається питання можливості обслуговування «старих» кредитів – представники вітчизняного ГМК вважають недостатніми поточні заходи із валютної лібералізації.

Ключовим ризиком для галузі у короткостроковій перспективі стане і повноцінний запуск європейського механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) з 2026 року. Брак інвестицій у воєнні роки призведе до складнощів у зниженні «вуглецевого сліду» української металургійної продукції. Як наслідок, українські виробники можуть втратити позиції на європейському ринку.

Компанії ГМК розраховують, що Україна отримає статус країни, виключеної з-під дії CBAM з перехідним періодом. Також важливо, щоб статус асоційованого члена або квазі-членство в ЄС дало нашій державі змогу мати доступ до європейських фондів фінансування проєктів декарбонізації. Вже зараз однією із топ-тем для галузі є повоєнний розвиток та інвестиції в контексті «зеленого» переходу, як шанс для країни інтегруватися в економіку блоку.

Втім, за очікуваннями аналітиків GMK Center, у поточному році гірничо-металургійний комплекс підтримає українську економіку, оскільки знову запрацювали чорноморські порти. ГМК також залишатиметься ключовим для економічного розвитку в майбутньому, оскільки формує основу для повоєнного відновлення та переходу до низьковуглецевої економіки.