Industrial Accelerator Act: як нова індустріальна політика вплине на ринок сталі ЄС

На початку березня Єврокомісія презентувала довгоочікуваний Закон про промисловий акселератор (Industrial Accelerator Act, IAA). Його оприлюднення відкладали кілька разів через суттєві розбіжності в поглядах країн – членів блоку щодо сфери застосування схеми «Зроблено в Європі». Її частиною прагнули бути й металурги, які зрештою не отримали всіх бажаних положень. Водночас презентовані рамки заспокоїли багатьох партнерів ЄС.

Рамки пропозиції

Industrial Accelerator Act спрямований на нарощування попиту на низьковуглецеві технології та продукти європейського виробництва. Він ставить за мету збільшити частку промислового виробництва у ВВП блоку до 20% до 2035 року порівняно з 14% зараз.

IAA запроваджує цільові та пропорційні вимоги щодо програми «Зроблено в Європі» та низьковуглецеві вимоги до державних закупівель і схем державної підтримки. Вони застосовуватимуться до окремих стратегічних секторів, зокрема сталеливарного, цементного, виробництва алюмінію, автопромисловості й технологій із нульовим рівнем викидів.

Продукція, поставлена від партнерів, з якими блок уклав угоду про створення зони вільної торгівлі або митного союзу чи які є сторонами Угоди про державні закупівлі СОТ і де існують відповідні зобов’язання ЄС, вважатиметься такою, що походить із Євросоюзу. Щодо інших заходів, зокрема державних схем та аукціонів, то партнери можуть бути включені у сферу дії IAA, якщо мають угоду про вільну торгівлю або митний союз із ЄС.

Закон про промисловий акселератор має забезпечити рівне ставлення до країн, які надають компаніям ЄС взаємний доступ до своїх ринків. Як зазначив єврокомісар з питань промислової стратегії Стефан Сежурне, багато партнерів блоку практикують національні преференції (наприклад, такі є у США та Канаді). За його словами, надалі планують завдяки делегованому акту виключити тих, хто не грає за правилами або становить ризик для економічної безпеки Європи.

IAA також встановлює низку умов для великих інвестицій (понад €100 млн) у стратегічні галузі для третіх країн, де одна держава має частку світового ринку понад 40% у відповідному секторі. Зокрема йдеться про передавання технологій, дотримання вимог до місцевого вмісту, гарантування мінімального рівня зайнятості для європейців на рівні 50%. Участь іноземних компаній обмежена 49% капіталу.

Державні закупівлі країн – членів ЄС становлять приблизно 14% ВВП блоку і сягають орієнтовно €2 щорічних витрат на товари, роботи та послуги.

Вплив на ринок сталі ЄС

Положення, запропоновані в IAA, мають на меті створити гарантований ринковий попит на чисту сталь. Наприклад, вимоги щодо низького рівня викидів вуглецю запроваджують для металопродукції, яку використовують в автомобілебудуванні та будівництві.

Передбачається, що:

• З 1 січня 2029 року для державних контрактів, які стосуються будівель, інфраструктури або автомобілів, щонайменше 25% загального обсягу використаної сталі має бути низьковуглецевою.
• Схеми держав-членів (наприклад, субсидії на реконструкцію будівель), оновлені або запроваджені після 2029 року, мають гарантувати наявність щонайменше 25% низьковуглецевої сталі у проєкті або продукті, якому надається підтримка.

«Зелена» сталь у презентованому Єврокомісією документі не потрапила під обов’язкову вимогу щодо походження з ЄС. IAA також передбачає тільки добровільне маркування такої металопродукції.

Проєкти декарбонізації у сталеливарній промисловості класифікуються як стратегічні, що надає їм доступ до спеціального набору інструментів для пришвидшення екологічних оцінок.

Європейські металургійні асоціації залишилися невдоволеними Законом про промисловий акселератор, наполягаючи на чіткіших і суворіших вимогах щодо сталі. Насамперед вони критикують відсутність критерію, щоб низьковуглецеву сталь для державних закупівель виробляли в межах блоку.

На цьому питанні, зокрема, акцентували Європейська сталеливарна асоціація (EUROFER) та Асоціація сталеливарної промисловості Німеччини (WV Stahl).

«Якщо пропозиція Єврокомісії стане реальністю в її нинішньому вигляді, імпортована сталь із низьким рівнем викидів зможе задовольнити ті самі квоти, що й сталь, вироблена в ЄС. Це підриває інвестиційну безпеку нашої промисловості та послаблює Європу як місце для ведення бізнесу. І це в той час, коли промислова потужність стає необхідністю політики безпеки», – зазначила Керстін Марія Ріппель, генеральний директор WV Stahl.

Ще однією втраченою можливістю для посилення конкурентоспроможності європейської сталеливарної промисловості назвав IAA Антоніо Гоцці, президент італійської Federacciai. Він вважає відсутність критеріїв «Зроблено в Європі» для сталі, які натомість передбачені для інших матеріалів, таких як алюміній і цемент, одним із головних критичних аспектів документа.

У Federacciai також розкритикували  невизначеності щодо класифікації низьковуглецевої сталі, відсутність послідовного роз’яснення щодо методології її маркування.

Карола Ермосо, гендиректор іспанської UNESID, схарактеризувала визначення походження сталі з ЄС, включене до пропозиції, як надмірно слабке. На її думку, розгляд продукції з третіх країн, із якими блок має угоди про вільну торгівлю, як еквівалентної до тієї, що походить із блоку, спотворює саму концепцію європейського походження і значно зменшує реальний вплив на зміцнення промислової бази Європи.

Thyssenkrupp Steel вважає, що IAA більше сприяє імпорту, ніж використанню європейської сталі. У такий спосіб підтримуються інвестиції за межами Європи, а не всередині неї, йдеться в заяві, надісланій Kallanish.

«За останній рік ми бачимо послідовну політику Єврокомісії щодо посилення ролі промисловості в економіці країн ЄС. Торговельні обмеження, запровадження СВАМ, політики, які стимулюють закупівлю місцевої продукції, обговорення змін у системі ETS, намагання врегулювати ціни на електроенергію для промисловості. Ця послідовність закладає основу для оптимізму всіх гравців ринку ЄС – усім вигідна сильна економіка і преміальний ринок Євросоюзу. Втім, залишається без відповіді головне питання: де програми і політики, що стимулюватимуть попит на сталь у машинобудуванні, інфраструктурі, будівельній галузі? Без підтримки попиту, без створення нових механізмів зростання всі ці нові регуляції не дадуть системних результатів», – зазначив Станіслав Зінченко, СЕО GMK Center.

Реакція партнерів

Міністерство торгівлі Китаю 6 березня висловило серйозне занепокоєння щодо IAA, що встановлює обмеження на іноземні інвестиції в такі сфери, як акумулятори, електромобілі, сонячні фотоелектричні системи та критично важлива сировина.

Речник відомства заявив: КНР уважно стежитиме за відповідним законодавчим процесом у ЄС та оцінюватиме його вплив на власну країну. Пекін рішуче захищатиме права й інтереси китайських фірм. У Китаї висловилися, що використання блоком цілей промислового розвитку та «зеленого» переходу рівносильне протекціонізму.

Натомість критерії, які визначатимуть продукцію, еквівалентну виробленій у ЄС, заспокоїли багатьох торговельних партнерів блоку.

У Туреччині вважають, що політика «Зроблено в Європі» може посилити турецьку металургію та автомобільний сектор. Очікується, що країна в межах IAA розглядатиметься в рамках Митного союзу. Вейсель Яян, генеральний секретар Асоціації виробників сталі Туреччини (TCUD), зазначив, що національний металургійний сектор уже працює відповідно до стандартів ЄС щодо виробничих процесів, стандартів якості й технічних регламентів. Він бачить перспективи для турецької сталі завдяки можливості заповнити прогалини на ринку, які можуть виникнути в разі невключення до схеми інших експортерів.

Угур Далбелер, голова worldsteel і віцепрезидент Асоціації експортерів сталі Туреччини, вважає, що визнання країни як надійного партнера в межах програми «Зроблено в Європі» для різних товарів є гарною ознакою для її позиції на майбутніх переговорах із блоком щодо торгівлі сталлю. Туреччина зараз підпадає під дії захисних квот ЄС.

Британська організація виробників Make UK підкреслила: європейська пропозиція містить положення, які дають можливість відступати від правил для певних учасників тендерів із третіх країн у системах закупівель. Згідно з поточним проєктом Велика Британія автоматично підпадатиме під дію цього відступу.

Вільям Бейн, керівник відділу торговельної політики Британських торгових палат (BCC), заявив: побоювання щодо виключення компаній країни з ланцюгів постачань Євросоюзу через IAA не справдилося. Майбутні законодавчі акти в межах політики «Зроблено в Європі», включно з вимогами до збирання автомобілів, усе ще становлять ризик для британської промисловості.

Уряд Південної Кореї після презентації IAA скликав спеціальну нараду з промисловими компаніями – представниками автомобільного, сталеливарного сектору, виробниками акумуляторів, щоб оцінити його вплив.

Корейська асоціація міжнародної торгівлі заявила, що Південна Корея за умовами походження продукції входить до переліку країн-партнерів із ЄС за угодою про вільну торгівлю. Там висловили стурбованість щодо вимог збирання у Євросоюзі для електромобілів для отримання субсидій, оскільки це порушує принцип взаємності – у країні діє інша практика.

Пропозиції ЄК викликали як схвалення, так і критику не тільки з боку учасників ринку сталі, а й інших секторів. Наприклад, галузева група Hydrogen Council вважає, що IAA не створює достатньо сильних сигналів попиту, щоб розблокувати потрібні інвестиції у водневу галузь.

Низка асоціацій, дотичних до автоіндустрії, вказують на необхідність прибрати лазівки, які можуть використовуватися для обходу вимог (зокрема для отримання субсидій ЄС 70% деталей електромобіля мають бути вироблені у блоці, за винятком акумулятора, для якого передбачені мінімальні порогові значення). BusinessEurope оголосила про намір неупереджено розглянути запровадження європейських преференцій у державних закупівлях і держпідтримці щодо узгодження з іншими регламентами ЄС.

IAA ще має бути узгоджений із державами-членами та Європарламентом, перш ніж стане законом. Ці пропозиції ще можуть бути змінені.