CBAM
З 1 січня 2026 року європейський механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) переходить до повноцінної роботи. Імпортери товарів у секторах, які підпадають під його дію, муситимуть купувати відповідні сертифікати на вбудовані викиди, сплачуючи ціну на вуглець, подібну до тих витрат, які несуть європейські виробники.
Сектори, які підпадають під дію CBAM:
Цього року ЄС ухвалив нові спрощені правила, щоб зменшити регуляторне навантаження на бізнес. Зміни є такими:
У грудні 2025 року ЄС посилив CBAM, додавши до нього широкий спектр промислових товарів подальшої переробки в ланцюгу створення вартості. Йдеться здебільшого про ті, які мають високий вміст сталі й алюмінію (в середньому 79%). Це 180 нових позицій: продукція переробки заліза і сталі (труби, конструкційна сталь, залізничні матеріали, гвинти), певний перелік машин і промислового обладнання, побутові прилади. Новий пакет, про який оголосила Єврокомісія, посилює правозастосування, усуває лазівки для обходу.
Змінено методологію розрахунку вбудованих викидів для електроенергії. Значення за замовчуванням для цієї категорії будуть розраховуватися на основі коефіцієнта викидів, що відображає інтенсивність для всіх джерел у країнах-експортерах, а не лише викопного палива, як зараз. Це призведе до зниження зобов’язань щодо CBAM. Спростять умови декларування фактичних викидів електроенергії.
Імпортери ЄС або їхні митні представники, які імпортують до ЄС товари CBAM масою понад 50 т, мають подати заявку на отримання статусу уповноважених декларантів механізму (кінцевий термін – до 31 березня 2026 року).
Сертифікати CBAM потрібно купувати у національних органів влади країни. Ціна розраховуватиметься на основі аукціонної ціни квот EU ETS. Вона виражена у €/т викидів CO2 як середнє значення за квартал у 2026 році та середнє значення за тиждень із 2027 року.
Імпортери ЄС декларуватимуть викиди, які містяться в їхньому імпорті, та щороку повертатимуть відповідну кількість сертифікатів. Якщо імпортери зможуть довести, що ціна за вуглець вже була сплачена під час виробництва імпортованих товарів, відповідну суму можна буде відрахувати.
Бенчмарки для CBAM будуть доступні у 2026 році після перегляду бенчмарків європейської ETS.
Єврокомісія встановить стандартні контрольні значення, що відображатимуть типовий виробничий процес для кожного товару, який підлягає дії механізму. Перевірені дані постачальників можуть бути використані для демонстрації різних процесів виробництва, що може призвести до застосування різних бенчмарків. Вони відображатимуть обсяг безкоштовних квот, які міг би дістати виробник, якби випуск продукції здійснювався в ЄС.
Правила розрахунку вбудованих викидів для імпорту будуть дещо відрізнятися від тих, що застосовувалися на перехідному етапі.
Починаючи із 31 травня 2027 року уповноважені декларанти муситимуть подавати декларацію CBAM за попередній календарний рік компетентному органу до 31 травня кожного року.
Декларанти також мають здати певну кількість сертифікатів CBAM компетентному органу до 1 липня кожного року. Їх кількість залежить від вбудованих викидів (обсяг на кожен імпортований продукт).
З 1 січня 2026 року в митній декларації на товари CBAM потрібно декларувати конкретні коди документів TARIC (нові сертифікати типу Y). Наприклад, Y128 є кодом номеру рахунку CBAM, Y135 та Y136 – винятки для товарів, які переміщують або використовують у військовій діяльності та для виробництва електроенергії/водню відповідно. Код Y137 охоплює правило De Minimis – мінімального порогу (не поширюється на електроенергію та водень). Y238 означає, що заявка на визнання СВАМ-декларантом подана до 31 березня 2026 року.
За недотримання вимог механізму передбачені певні санкції. У випадку невідповідності даних стягується €100 за кожну незадекларовану тонну CO2. Національні органи можуть накладати адміністративні штрафи та вимагати проведення аудиту третьою стороною за рахунок імпортера. Передбачена втрата статусу CBAM-декларанта за повторні/систематичні порушення.
Поточний фінансовий стан «Укрзалізниці» є критичним: компанія оголосила технічний дефолт і зазнала рекордних збитків. Задля…
Попит на сталь в Ісландії покривається імпортом на 100%. Тут немає не лише власного виробництва…
Туреччина є важливим геополітичним та економічним партнером України: посередником у переговорах, великим ринком збуту, постачальником…
Динаміка сталевих продажів у Данії слабо корелює з процесами в її економіці. Масштабні державні інвестиції…
Внутрішній ринок стикається з безпрецедентним випробуванням на стійкість. Поєднання повномасштабної війни, стрімкого зростання цін на…
Норвезький сталевий ринок стійкий до зовнішніх шоків. Його структура споживання відрізняється від традиційної загальноєвропейської. Перебудова…