ЕС
Єврокомісія (ЄК) 7 жовтня представила пропозицію щодо захисту сталевої галузі ЄС – нових захисних заходів, які мають замінити чинні, що спливають у червні 2026 року. Кроки, які анонсувались заздалегідь, підтримали європейські сталеливари, проте вони викликають занепокоєння у торгівельних партнерів блоку.
ЄК запропонувала:
Тарифним квотам чи митам не підлягатиме експорт з Норвегії, Ісландії та Ліхтенштейну – відповідно до угоди про Європейський економічний простір. Окремо також згадано Україну, яка стикається з винятковою безпековою ситуацією, і чиї інтереси мають бути враховані при прийнятті рішення про розподіл квот без шкоди для ефективності заходу.
Коментуючи пропозицію, єврокомісар з питань промислової стратегії Стефан Сежурне зауважив, що цей перший крок дасть прискорити зусилля у 4-х інших напрямках плану дій – реформах CBAM та держзакупівель, визначенні поняття «низьковуглецева сталь» та підтримці попиту. Окрім того, ЄС має забезпечити достатню пропозицію чистої енергії за передбачуваними цінами та нову інфраструктуру, та запровадити вимоги до використання компонентів європейського виробництва, де це доречно.
Єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович додав, що ці заходи відповідають вимогам СОТ та дозволені чинними правилами. Він зауважив, що на відміну від інших, ЄС прозоро взаємодіятиме з партнерами згідно зі статтею XXVIII ГАТТ.
Представники європейської металургії в цілому привітали це рішення.
У Європейській сталеливарній асоціації (EUROFER) зауважили, що положення, представлені ЄК, відповідають потребам галузі.
Кінцева мета скорочення недобросовісного імпорту, що переповнює ринок ЄС, полягає в тому, щоб дозволити європейським сталеливарним заводам знову працювати з коефіцієнтом використання потужностей на 80-85% – наразі він становить 65%, пояснив гендиректор EUROFER Аксель Еггерт. Водночас третина попиту на сталь в Європі задовольняється імпортом за ціною, нижчою за собівартість та високою вуглецевою інтенсивністю.
У асоціації вважають, що Європарламент та Єврорада повинні терміново ухвалити запропоновані положення, щоб забезпечити набрання чинності на початку 2026 року.
Пропозицію ЄК привітали великі європейські виробники сталі ArcelorMittal, Outokumpu, Aperam, Thyssenkrupp. Зокрема, Адітья Міттал, гендиректор ArcelorMittal, прокоментував, що компанія відчуває полегшення, а сталеливарна промисловість Європи і ширший виробничий сектор можуть сподіватися на сильніше майбутнє. Акції металургійних компаній ЄС 7 жовтня зросли на тлі оголошення ЄК.
Аналітики JP Morgan у записці до інвесторів зазначили, що вони інтерпретують нові захисні пропозиції ЄС як позитивні для всіх виробників вуглецевої сталі в блоці. У банку очікують позитивних наслідків для цін на сталь у ЄС до 2026-го.
Водночас Європейська асоціація виробників автомобілів (ACEA) розкритикувала новий план ЄК різко скоротити імпортні квоти на сталь, вважаючи запропоновані параметри надто жорсткими . Там пояснюють, що ці заходи можуть мати негативний вплив на конкурентоспроможність галузі через зростання витрат.
За оцінками ACEA, близько 90% сталі для безпосередніх потреб європейські автовиробники закуповують у межах ЄС. Проте сектор все ж залежить від імпорту певних марок і сортів металу, особливо спеціалізованих автомобільних, які швидко вичерпуються в межах чинної системи квот. Нові обмеження лише поглиблять цю проблему.
Проблемним питанням для автовиробників у асоціації називають і вимогу до імпортерів ідентифікації за принципом «виплавлено і розлито» – для ланцюгів постачань сектору це буде занадто складно.
Італійська Federacciai занепокоєна заявами ЄК щодо співпраці з глобальними партнерами, зокрема на рівні СОТ. У асоціації вказують – це, серед іншого, означатиме необхідність обговорення з Китаєм заходів, спрямованих на протидію його ж торгівельній практиці. Тож це питання слід розглядати в Європарламенті.
Federacciai також підкреслює – пропозицію ЄК слід підкріпити іншими інструментами, такими як стратегія «Купуй європейське» та перегляд CBAM.
Президент Eurometal Олександр Джуліус, коментуючи питання, звернув увагу на необхідність включення не лише первинної сталевої продукції, але й складнішої («сталевих деривативів») до захисних заходів – за прикладом США.
Іспанська Unesid закликає розширити сферу застосування, щоб захистити продукцію, що виробляється на подальших етапах переробки, та весь ланцюжок створення вартості в секторі.
Заява Єврокомісії вже викликала занепокоєння у торгівельних партнерів блоку.
Велика Британія виступила з вимогою термінового роз’яснення щодо оголошених квот. Водночас прем’єр-міністр країни Кір Стармер заявив, що уряд веде переговори з блоком щодо цього питання.
Британський сталеливарний сектор попередив про потенційну екзистенційну кризу внаслідок такого кроку Європи – на цей ринок припадає майже 80% усього експорту сталі країни. Ще до оголошення пропозиції сталеливари вказували, що скорочення квот блоку загрожує їм більше за американські тарифи. Галузеві організації вважають, що уряд має діяти швидко та використати торгівельні відносини з ЄС.
Південна Корея вказує – пропозиція ЄК негативно вплине на її експорт сталі, якщо буде реалізована за планом. ЄС є другим за величиною експортним ринком для південнокорейських металургів. У міністерстві промисловості зазначили, що країна планує максимально захистити свої інтереси через двосторонні консультації.
Швейцарська промислова асоціація Swissmem висловила стурбованість скороченням квот. Там заявили, що обмеження вільної торгівлі зашкодять виробникам країни, які вже стикаються зі значно вищими, ніж у інших, тарифами США. За словами речника Swissmem, якщо ЄС не надасть Швейцарії квоти у масштабі, аналогічному нинішньому, її сталеливарна промисловість зіткнеться з серйозною проблемою. Група закликала до переговорного рішення.
Водночас Swiss Steel повідомила, що все ще аналізує представлені заходи, але важливо, щоб Швейцарію було звільнено від них.
Китайська торгова палата при ЄС (CCCEU) щодо пропозиції ЄК заявила наступне: рішення узгодити дії з односторонніми тарифними підходами деяких країн несе ризик для подальшої фрагментації світової торгівлі сталлю та підриву стабільності міжнародних ланцюгів постачань.
Згідно із повідомленням CCCEU, хоча захід представлений як захисний та запобіжний, він насправді є протекціоністським кроком, який може призвести до значних складних побічних ефектів у галузях подальшої переробки – зокрема, в автомобільній, машинобудівній та будівельній.
Європейські посадовці, а також галузеві організації, наприклад Асоціація сталеливарної промисловості Німеччини (WVStahl), також вказують, що підхід ЄС суттєво відрізняється від позиції США, де весь імпорт підлягає загальному тарифу у 50%. У EUROFER підкреслили – квота у понад 18 млн т встановлена відповідно до ринкових умов 2013 року, до першої хвилі напливу китайської металопродукції. Цей обсяг безмитної сталі майже еквівалентний сукупному виробництву Францією, Бельгією та Люксембургом.
Гуннар Греблер, президент WVStahl, каже, що запропонований механізм квот не закриває європейський ринок, а натомість він створює справедливий баланс – половина попередніх обсягів імпорту залишається безмитною. Це захищає європейське виробництво сталі, не створюючи непропорційного навантаження на обробну промисловість.
Раніше посадовці ЄС заявляли пресі, що нові європейські захисні заходи можуть забезпечити основу для взаємодії Брюсселя з Вашингтоном щодо умов торгівельної угоди сторін, укладеної у липні поточного року.
Попри позитивні відгуки європейських металургів щодо пропозиції ЄК, галузь ще має низку питань, зокрема, наскільки швидко прийматимуть та впроваджуватимуть ці рішення. Торгівельні партнери блоку натомість вже говорять про консультації та перемовини, аби забезпечити ринок металургам своїх країн.
Поточний фінансовий стан «Укрзалізниці» є критичним: компанія оголосила технічний дефолт і зазнала рекордних збитків. Задля…
Попит на сталь в Ісландії покривається імпортом на 100%. Тут немає не лише власного виробництва…
Туреччина є важливим геополітичним та економічним партнером України: посередником у переговорах, великим ринком збуту, постачальником…
Динаміка сталевих продажів у Данії слабо корелює з процесами в її економіці. Масштабні державні інвестиції…
Внутрішній ринок стикається з безпрецедентним випробуванням на стійкість. Поєднання повномасштабної війни, стрімкого зростання цін на…
Норвезький сталевий ринок стійкий до зовнішніх шоків. Його структура споживання відрізняється від традиційної загальноєвропейської. Перебудова…