Дев’ятнадцятий тиждень: нові санкції та прогноз споживання сталі в ЄС

Протягом другого тижня травня в українському інформаційному просторі панувало традиційне для цієї пори року затишшя. На цьому тлі помітно прозвучало повідомлення «АрселорМіттал Кривий Ріг» про плани вже влітку добудувати дві машини безперервного лиття заготовок. Ця ініціатива дасть підприємству змогу перейти на безперервне розливання сталі й наблизитися до закриття мартенівського виробництва.

На дев’ятнадцятому тижні року світова громадськість активно обговорювала протекціоністські ініціативи значущих для глобальної металургії країн. 9 травня сплив термін для мирного врегулювання торгового спору між США і Китаєм. Адміністрація Дональда Трампа оголосила, що підвищує імпортні тарифи з 10% до 25%.

Крім того, президент США подав споживачам сталі сигнал про неприпустимість ввезення іранської металургійної продукції. Турецький уряд, навпаки, підтвердив готовність тримати свій ринок відкритим для імпорту сталі.

США запровадили нові санкції стосовно металургійного сектору Ірану

Президент США підписав указ про запровадження санкцій на експорт Іраном промислових металів. Цей крок пояснюється тим, що на металургійний сектор припадає 10% експортної економіки Ірану. Відповідно, металургія є другою за значимістю галуззю, яка забезпечує валютні надходження.

Дональд Трамп зазначив, що санкції дають сигнал іншим країнам про неприпустимість ввезення іранської металургійної продукції. Однак детальна інформація про зміст нових санкцій відсутня.

Аналітики агентства Platts вважають, що нові обмеження не чинитимуть значного впливу на іранський експорт металопродукції. Стосовно Ірану із серпня 2018 року вже діють санкції США. А в ЄС імпорт іранського гарячекатаного плоского прокату обкладається антидемпінговим митом, через яке втрачається конкурентоспроможність цієї продукції.

У таких умовах Іран зосередився на експорті напівфабрикатів до країн Південно-Східної Азії та Близького Сходу. Якщо нові санкції США зможуть обмежити іранський експорт напівфабрикатів, інші постачальники зможуть наростити відвантаження. Зокрема й українські металургійні заводи, які традиційно мають високу конкурентоспроможність у сегменті напівфабрикатів.

Туреччина відмовилася запроваджувати остаточні захисні заходи щодо імпорту сталі

Розслідування щодо імпорту сталі Туреччина ініціювала у квітні 2018 року. Приводом для його початку стали торговельні обмеження з боку США і ЄС. 17 жовтня 2018 року було запроваджено попередні захисні заходи у вигляді глобальних імпортних квот. Імпорт понад квоти передбачалося обкладати митом 25%.

Однак за підсумками дії періоду попереднього захисту, який завершився 5 травня поточного року, стало відомо, що рівень використання виділених квот не перевищує 50%. Відповідно, Міністерство торгівлі Туреччини не змогло підтвердити збитки для місцевої металургії від припливу імпорту сталевої продукції, тож від ідеї захисних заходів довелося відмовитися.

Для українських металургійних підприємств Туреччина є традиційним ринком збуту. У 2018 році Україна експортувала до Туреччини 853 тис. т напівфабрикатів і 509 тис. т тонколистового гарячекатаного прокату. Однак наразі турецька економіка переживає кризу. Споживання на внутрішньому ринку падає. Тому для українських підприємств ринок Туреччини не є пріоритетним.

Eurofer погіршив прогноз щодо споживання сталі у 2019 році

Згідно з останнім прогнозом, видиме споживання сталі в ЄС у поточному році скоротиться на 0,4% (у січневому звіті прогнозувалося зростання на 0,5%). У 2020 році очікується зростання на 1,3% (у попередньому прогнозі – на 1,2%).

Основні загрози для європейської металургії пов’язані з уповільненням зростання автомобілебудування, машинобудування, трубної промисловості. Натомість обсяги будівельних робіт у ЄС демонструють здоровий ріст і зможуть підтримати внутрішнє споживання сталевої продукції.

Обсяги виробництва в металоспоживаючих галузях ЄС, за прогнозами Eurofer, зростуть на 0,9% у 2019 році й на 1,1% у 2020 році.

Eurofer визнав, що минулого року захисні заходи виявилися недостатньо ефективними для стримування імпорту: у 2018 році обсяг ринку ЄС зріс на 3,3%, тоді як імпорт збільшився на 12,6%. У перспективі проблема імпорту буде поглиблюватися, оскільки імпортні квоти збільшуватимуться на 5% щорічно (в липні 2019 року і в липні 2020 року).

Окремим фактором ризику залишається невизначеність щодо Brexit, яка стримує інвестиційну активність корпоративного сектору.

ArcelorMittal у поточному році скоротить виплавку сталі на 3 млн т

Компанія ArcelorMittal вирішила тимчасово зупинити роботу металургійного заводу в Польщі та знизити виробництво сталі на заводі в Іспанії. Крім того, буде сповільнено нарощування поставок з ArcelorMittal Italia. У результаті виплавка сталі на європейських активах ArcelorMittal скоротиться на 3 млн т у річному виразі.

Компанія пов’язує ці рішення зі слабким попитом на європейському ринку, високими цінами на електроенергію, значним зростанням витрат на купівлю квот на викиди СО₂ (від кінця 2018 року ціна квот зросла в 2,3 раза) і збільшенням імпорту плоского прокату, попри запроваджені Єврокомісією загороджувальні заходи.

Перший перегляд імпортних квот на сталь у ЄС призначено на липень 2019 року. З огляду на тиск з боку Eurofer, ArcelorMittal та інших учасників ринку, можна очікувати змін чинних торгових обмежень.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» планує влітку 2019 року добудувати дві МБЛЗ

Першу МБЛЗ на «АрселорМіттал Кривий Ріг» здали в експлуатацію в 2011 році. Ще дві планують запустити в поточному році.

Загальна вартість проекту становить $144 млн. Потужність кожної МБЛЗ – 1,4 млн т на рік. На нових МНЛЗ вироблятимуть квадратні заготовки з перерізом 130х130 і 150х150 мм.

Завдяки реалізації інвестпроекту з будівництва МБЛЗ комбінат зможе перейти на безперервне розливання сталі й наблизитися до закриття мартенівського виробництва.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також – на нашому порталі