Дізнатись більше
Якщо Україна не звернеться до ЄС найближчими тижнями, відчутний вплив CBAM на економіку почнеться вже у листопаді 2025 року
Провідні українські галузеві об’єднання масово звертаються до уряду та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з вимогою терміново подати офіційний запит до Європейської комісії щодо відстрочки впровадження CBAM — механізму вуглецевого коригування імпорту. Інакше Україна може втратити значну частину експорту до Євросоюзу вже з 2026 року.
Галузеві об’єднання виступили єдиним фронтом
Промисловці вже давно говорять про необхідність відтермінування застосування механізму вуглецевого коригування імпорту для України. Ще з серпня 2023 року асоціації системно звертаються до уряду з вимогами подати запит до ЄС, беруть участь у зустрічах із посадовцями щодо CBAM, організовують тематичні заходи для обговорення шляхів порятунку українського експорту.
Вчергове достукатися до урядовців вони спробували й цього року, направивши до Кабінету міністрів України офіційні звернення. Серед іншого у своїх закликах вони зазначили:
- Український союз промисловців і підприємців (УСПП) заявив, що запровадження додаткового мита за викиди CO2 без урахування факторів воєнного часу є “прямим ударом по конкурентоспроможності українського експорту”.
- У Федерації роботодавців України (ФРУ) наголосили, що запровадження європейського вуглецевого податку призведе до зменшення українського експорту продукції, яка підпадає під дію механізму CBAM, на $1,8 млрд вже у 2026 році.
- В Асоціації виробників цементу України «Укрцемент» теж закликали Кабмін звернутися до ЄС щодо відтермінування для України механізму транскордонного вуглецевого коригування й нагадали, що 18 червня минулого року представники ключових галузей вітчизняної економіки вже звернталися до прем’єр-міністра з проханням невідкладно провести перемовини з Єврокомісією щодо застосування декларативного методу CBAM для України на період воєнного стану та початковий період відбудови.
- Національна асоціація добувної промисловості України (НАДПУ) та провідні учасники ринку надрокористування нагадали, що під час війни ЄС став основним торговим партнером України і понад половина українського експорту товарів йде саме до блоку. Водночас СВАМ може застосовуватися до 15-17% з цих товарів.
- Провідне об’єднання енергетичних компаній України Energy Club направило звернення до Міністерства енергетики та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо загрозливих економічних наслідків запровадження СВАМ для українського енергетичного сектору та економіки загалом.
- В Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) також наголосили, що під дію механізму потрапляють саме ті галузі, які складають основу українського експорту, є одними з найбільших роботодавців у регіонах і наразі не мають фізичної можливості модернізуватися.
- Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) останні 4 роки практично декілька разів на рік звертається до Уряду стосовно питання відтермінування СВАМ, бере участь в усіх дискусіях і постійно надає свої розрахунки всім міністерствам.
Народні депутати не стоять осторонь
Вже і народні депутати з різних комітетів відгукнулися на проблему СВАМ.
Народний депутат Олексій Гончаренко звернув увагу на те, що за весь цей час в усьому Кабміні не знайшлось людини, яка б звернулась із запитом про відтермінування.
«Щоб ви просто розуміли: введення цього мита без відтермінування – це глибокий мінус для ВВП (називають до -5%). Це зупинка і так постраждалої промисловості. Це девальвація гривні. Це хрест на декількох бюджетоутворюючих галузях. Це десятки тисяч безробітних. І все це ті гроші, які сьогодні йдуть на оборону. Бо виплати захисникам ми платимо зі своїх. Партнери на це не дають,» – написав народний депутат України.
Народний депутат Муса Магомедов, голова підкомітету з питань промислової політики комітету з економічного розвитку наголосив, що Україна має всіма силами домовлятися про перехідний період щодо CBAM. За його словами, у цей процес мають бути включені всі: Кабінет міністрів, Верховна Рада, бізнес. Також, згідно інформації з його сторінки Facebook, він піднімав це питання на нещодавній зустрічі української делегації у Брюсселі.
28 травня Парламентський комітет з питань економічного розвитку звернувся до уряду із закликом до реалізації необхідних дій для ініціювання перед Єврокомісією відтермінування впровадження для України дії CBAM.
Є шанс – часу обмаль
Офіційний запит досі не подано, а саме він є необхідною передумовою для активації статті 30.7 регламенту CBAM, яка дозволяє застосовувати винятки для окремих країн за форс-мажорних обставин. Після отримання такого запиту Єврокомісія має подати звіт до Європейського парламенту та Ради країн ЄС разом із законодавчою пропозицією.
Така процедура передбачає, що будь-яке остаточне рішення зіткнеться зі значними бюрократичними термінами, констатують експерти. Вони пояснюють, що відчутний вплив CBAM на ринок почнеться вже у листопаді, тому завершення розгляду запиту України протягом наступних 4-5 місяців стає критично важливим, щоб уникнути перебоїв у торгівлі.
Всі стейкхолдери сходяться на думці: якщо не забезпечити Україні відстрочку від CBAM, це матиме катастрофічні фінансові наслідки — і для вітчизняних компаній, і для українського бюджету.
За уточненими оцінками GMK Center, за підсумками 2024 року Україна експортувала в ЄС товарів на $24,8 млрд, з яких 14,5% підпадає під дію CBAM. Йдеться насамперед про залізо, сталь, електроенергію, алюміній, цемент та добрива.
Аналітики прогнозують, що за наявної структури потенційні втрати українського експорту за 2026-2030 роки через впровадження CBAM становитимуть $4,7 млрд, втрати інвестицій за той самий період – $2,7 млрд.
Втрата доступу до європейського ринку стане ударом по всій економіці, що вже й так функціонує у надскладних умовах війни.
Бізнес зробив свій черговий заклик. Промисловість вимагає від посадовців захисту на зовнішніх ринках. Кабмін має використати дипломатичне вікно можливостей і подати офіційний запит до ЄС уже найближчими тижнями, адже зволікання невідворотно обернеться колапсом для частини української економіки та експорту.
