Борги, війна і популізм: як «Укрзалізниця» опинилася у фінансовій пастці

Минулий рік став для «Укрзалізниці» одним із найскладніших за всі роки незалежності. Фінансовий стан держкомпанії наблизився до критичної межі – у 2025 році їй не вистачало коштів на виплату заробітної плати.

Держава була змушена вдатися до безпрецедентного кроку – виділення прямої бюджетної підтримки. Це не вирішило проблему нестачі ліквідності УЗ (40–49 млрд грн у 2026 році), оскільки першопричини такої ситуації не було усунуто. У результаті – фактичний дефолт компанії на початку січня поточного року. Без реструктуризації боргу фінансові й інші перспективи УЗ залишаються сумнівними.

Рука допомоги

Навесні минулого року фінансова ситуація в УЗ стала критичною – утворився дефіцит ліквідності, коштів не вистачало навіть на виплату зарплат. Ситуацію врятувала допомога акціонера – держави. У такий спосіб влада фактично визнала неможливість подальшого самофінансування «Укрзалізниці».

Торік уряд виділив УЗ майже 13 млрд грн прямої бюджетної підтримки: у травні – 4,3 млрд грн і ще 8 млрд грн у жовтні. Кошти були призначені для забезпечення безперебійної роботи компанії, зокрема на фінансування збитків від пасажирських перевезень і виплату зарплат.

Ця підтримка разом з оптимізацією в УЗ на 6 млрд грн дала можливість скоротити прогнозований річний збиток компанії у 2025 році щонайменше утричі й тимчасово стабілізувати обіговий капітал.

Додатково в держбюджеті-2025 передбачили кошти на закупівлю нових пасажирських вагонів. Хоча це підтримка розвитку інфраструктури, а не фінансування обігових коштів, вона також важлива на тлі втрат рухомого складу внаслідок війни.

Накопичені проблеми

За дев’ять місяців 2025 року УЗ отримала чистий збиток у розмірі 7,3 млрд грн, тоді як роком раніше був прибуток у 1,66 млрд грн. Дохід від основної діяльності знизився на 15,4% р./р. передусім через зниження доходу від вантажоперевезень на 19%, до 50,1 млрд грн.

Причин критичної фінансової ситуації в УЗ багато, частина з них накопичувалася десятиліттями. Наслідки війни, популізм із боку держави та невирішувані роками внутрішні проблеми «Укрзалізниці» призвели до низки наслідків:

1. Зменшення обсягу вантажоперевезень

Наслідки війни та скорочення обсягів українського виробництва й експорту призвели до зниження обсягів вантажоперевезень, які формують до 80% доходів УЗ. За перше півріччя 2025 року цей показник становив лише 79,6 млн т (–11,8% р./р.). Прогноз на 2025 рік передбачав обсяг у 160 млн т проти 175 млн т у 2024 році. Це означало зниження на 8% р./р. майже на 50% порівняно з 2021 роком, коли УЗ перевезла 306 млн т вантажів. Навіть ці обсяги можуть зменшитися через наслідки останніх обстрілів – у зв’язку зі зниженням перевалки в портах і перевезенням вугілля через руйнування ТЕС.

2. Збитки від пасажирських перевезень

Пасажирські перевезення стали основним фінансовим тягарем для УЗ. Доходи від них покривають лише до 40% витрат на перевезення пасажирів. У 2024 році збитки від цього напряму перевищили 18 млрд грн, у 2026 році прогнозується зростання до 22 млрд грн.

Така ситуація склалася через те, що «Укрзалізниця» виконує соціальну функцію, забезпечуючи доступний транспорт у регіонах, особливо в умовах війни. Навіть до війни центральна влада не вирішувала цю проблему, багато місцевих органів влади взагалі не перераховують компенсації за перевезення пасажирів приміським сполученням. Аналогічно й центральна влада роками не поспішає підтягувати тарифи на міжрегіональне сполучення до реального рівня. Лише міждержавні пасажирські перевезення генерують для УЗ прибуток.

3. Зростання операційних витрат

Основними причинами збільшення витрат є зростання вартості енергоносіїв та оплати праці, які становлять до 80% витрат компанії. Лише вартість електроенергії зросла більше ніж удвічі. Всього у 2022–2024 роках зростання цін промвиробників в Україні становило 47,3%, 24,2% і 19,7% р./р. Промислова інфляція неминуче впливає на витрати УЗ.

4. Критичне боргове навантаження

Сукупний борг «Укрзалізниці» станом на кінець вересня 2025 року становив 73 млрд грн (основна частина – єврооблігації), понад 90% із яких є валютними зобов’язаннями, сформованими за рахунок інфраструктурних проєктів ще до 2021 року. Кожен відсоток девальвації гривні автоматично збільшує борг держкомпанії. Найгостріше питання щодо обслуговування боргу постане у 2026 році, оскільки в липні УЗ має сплатити 31,4 млрд грн ($703 млн) за єврооблігаціями і 2 млрд грн ($45 млн) купонних платежів.

«Укрзалізниця» визнає неможливість обслуговування боргу без повторної реструктуризації та державної підтримки. Компанія фактично вже оголосила дефолт – із 9 січня УЗ призупинила купонні виплати за єврооблігаціями 2019 та 2021 років, оскільки кошти ($45 млн) потрібні для забезпечення поточної діяльності. Навіть індексація тарифів на вантажні перевезення не врятує ситуацію, оскільки обсяг додаткових надходжень до липня (термін оплати боргів) буде неспівставно меншим.

5. Зменшення доходів

За дев’ять місяців 2025 року дохід «Укрзалізниці» від основної діяльності скоротився на 15,4%, до 66 млрд грн. Динаміка доходів погіршується на тлі скорочення вантажної бази у 2025 році.

6. Втрати від обстрілів

Минулого року РФ атакувала інфраструктуру «Укрзалізниці» понад 1100 разів – приблизно стільки само, скільки у 2023–2024 роках загалом. Ракетно-дронових ударів завдавали по вагонних депо, мостах, тягових підстанціях, а також по окремих локомотивах і поїздах. Це вже призвело до збитків УЗ на понад $5,8 млрд.

7. Брак персоналу

Рівень оплати праці в УЗ відстає від середнього по промисловості, що призводить до відтоку кваліфікованих кадрів. Чисельність працівників держкомпанії знизилася до 183,6 тис. осіб у 2024 році з 216 тис. у 2022 році. Дефіцит за основними спеціальностями сягає 20–30%.

 «Залізні» очікування

З урахуванням ситуації у 2025 році прогнози щодо показників діяльності УЗ у 2026 році виглядають не менш песимістичними. Стрес-тест діяльності «Укрзалізниці» показав, що за всіма сценаріями державна компанія у 2026–2028 роках буде збитковою. За різними даними дефіцит ліквідності «Укрзалізниці» в поточному році оцінюється у 40–49 млрд грн (навіть без урахування погашення єврооблігацій).

За операційною діяльністю прогноз також негативний. Прибуток від вантажоперевезень «Укрзалізниці», який ще у 2024 році перевищував 20 млрд грн, у 2026 році може змінитися збитком на рівні 0,6 млрд грн, а чистий збиток усієї держкомпанії сягнути 29 млрд грн.

Єдиним позитивним фактом залишається продовження державної підтримки. У цьому році «Укрзалізниця» отримає 16 млрд грн на покриття збитків від пасажирських перевезень (економічний комітет Верховної Ради пропонував виділити 26 млрд грн). Ще 5,7 млрд грн призначено для закупівлі пасажирських вагонів.

УЗ очікує, що обсяг вантажоперевезень у 2026 році практично не зміниться (161 млн т). Передбачається, що перевезення залізної та марганцевої руди залишаться відносно стабільними – 44 млн т у 2025–2026 роках, тоді як перевезення зернових скоротиться до 31 млн т, що на 22,5% менше порівняно з 2024 роком. У сегменті будматеріалів очікується зниження з 35 млн т у 2024 році до 30 млн т у 2025–2026 роках. Компанія планує частково компенсувати ці втрати збільшенням обсягів перевезення інших вантажів із 32 млн т у 2024 році до 36–37 млн т у 2025–2026 роках.

Водночас, навряд чи можна розраховувати на стабілізацію обсягу залізничних вантажоперевезень у 2026 році. Поточний рік розпочався з систематичних обстрілів критичної інфраструктури та тотального дефіциту електроенергії практично по всій країні, що неминуче призведе до суттєвого зниження рівня промислового виробництва через зупинення роботи чи скорочення випуску на багатьох підприємствах. На тлі очікуваного УЗ скорочення вантажоперевезень у 2025 році на 13 млн т, у 2026-му немає передумов зростання цього показника, навпаки, можна очікувати подальшого зниження показника на 5–10 млн т.

Необхідні кроки

Для стабілізації (про покращення в середньостроковій перспективі не йдеться) фінансового стану «Укрзалізниці» потрібно вжити низку заходів:

1. Припинення тарифного тиску на вантажний сегмент

УЗ не підвищувала вантажні тарифи з липня 2022 року. Спроби у 2024–2025 роках просунути зближення тарифних класів та індексацію тарифів були ветовані спільними зусиллями бізнесу.

У Мінрозвитку вважають індексацію вантажних тарифів неминучою, пропонуючи здійснити її поступово, у два етапи. Ймовірно, що державна підтримка «Укрзалізниці» у 2026 році в обсязі 16 млрд грн не розглядається владою як достатній захід для забезпечення необхідного рівня фінансової стійкості компанії.

УЗ пропонує підвищити вантажні тарифи на 27,5% із 1 січня та ще на 11% із 1 липня, що може принести їй 22,5 млрд грн. «Укрзалізниця» прагне уніфікувати тарифи та створити формулу щорічної індексації.

Підвищення в тій чи іншій формі вантажних тарифів створює замкнене коло – після чергового їхнього стрибка вантажовідправники переходять на автотранспорт, що призводить до зниження обсягів перевезень. За розрахунками «Укрзалізниці», підвищення вантажних тарифів на 20% призведе до зниження обсягу перевезень на 19%. Очевидно, що таке додаткове скорочення вантажної бази – не те, що зараз потрібно УЗ.

2. Реструктуризація боргу

Після першої реструктуризації боргу у 2022 році друга спроба наприкінці грудня 2024 року була невдалою. У компанії до липня є час здійснити нову спробу.

3. Внутрішня оптимізація

У межах оптимізації УЗ запропонувала майже 17 млрд грн економічного ефекту у 2026 році. Зокрема, держкомпанія планує збільшити доходи за рахунок продажу металобрухту: плановий рівень на 2026 рік – 370 тис. т, що може принести до 3 млрд грн. Проте цей пункт є надмірно оптимістичним, оскільки УЗ не змогла навіть приблизно виконати свій план продажу металобрухту на 2025 рік.

4. Системне державне фінансування пасажирських перевезень

Зараз рішення щодо державної підтримки УЗ ухвалюють з урахуванням поточного критичного фінансового стану на основі щорічного внесення до держбюджету відповідних видатків (або через резервний фонд). Потрібне системне бюджетне фінансування пасажирських перевезень за європейською моделлю PSO (Public Service Obligations). Це дасть можливість відмовитися від перехресного субсидіювання і зробити фінансові потоки «Укрзалізниці» більш передбачуваними.

В УЗ розуміють, що через скорочення вантажної бази покривати збитки від пасажирських перевезень завдяки прибутку від вантажоперевезень під час війни вже неможливо. До того ж фінансовий поділ вантажного і пасажирського сегментів – це вимога ЄС.

5. Структурна реформа компанії

Через війну майже припинилися дискусії щодо важливості термінової реструктуризації компанії, однак потреба в цьому не зникла. У поточному році Україна має ухвалити закон про залізничний транспорт у межах зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС. У 2026 році Мінрозвитку запланувало початок структурної реформи УЗ, хоча фінальна лібералізація ринку залізничних перевезень можлива лише після завершення воєнного стану.

Без комплексного і системного підходу «Укрзалізниця» ризикує перейти з режиму виживання до режиму деградації – з прямими наслідками для експорту, промисловості та стійкості української економіки загалом. Найважливішим елементом цього є системність адресної державної підтримки.

В умовах повномасштабної агресії «Укрзалізниця» залишається основою української транспортної системи, забезпечуючи понад 65% вантажообігу. Колапс УЗ не в інтересах ані держави, ані вантажовідправників, ані самої компанії.