Більше жерсті, менше сталі: сталеливарники ЄС хочуть посилити квоти

45 європейських сталеливарних компаній, в тому числі корпорації ArcelorMittal, ThyssenKrupp і Tata Steel, звернулися до Європейської комісії з проханням переглянути поточну систему квот на ввезення сталевої продукції до ЄС. Вони представили список із семи пропозицій, які, по суті, посилюють нинішні захисні заходи.

Європейських сталеливарників підтримує і європейська сталева асоціація Eurofer. Навіть кілька останніх заяв сталевого гіганта ArcelorMittal про скорочення виробництва сталі в Європі через низький внутрішній попит можна розглядати як додатковий елемент тиску на Брюссель.

Що ж пропонують європейські сталеливарники:

1. Скасування щорічного збільшення обсягів квот на 5%. (Перше збільшення квот має відбутися незабаром – 1 липня 2019 року.)

Європейські виробники активно просувають цю ідею в Єврокомісії. Можливо, заради неї вони і висунули список з семи запропонованих змін: «проси більше – дадуть менше».

Які їхні аргументи? Європейці пояснюють це тим, що попит на сталь в Європейському Союзі зростає не так швидко, як прописано в методиці визначення обсягу квот – 5% щорічно. Такий аргумент, на наш погляд, є дещо маніпулятивним. Адже 5-відсоткове збільшення квоти стосується виключно імпорту, а не всього споживання сталі в ЄС. Обсяг імпорту займає в структурі споживання сталі в Євросоюзі 20-25% – залежно від продукту. Тому збільшення квот на 5% означатиме для ринку ЄС збільшення пропозиції на 1-1,25%. Саме таке зростання попиту на сталь у ЄС і прогнозують – трохи менше 1%.

За збереження нинішньої ситуації в імпортерів буде можливість нарощувати свої поставки темпами, аналогічними темпам зростання ринку. Природно, що в таких умовах європейським компаніям буде складніше нарощувати продажі. Але скасування 5% індексації дає місцевим компаніям можливість нарощування частки ринку.

Що це означає для українських виробників сталі та інших імпортерів? Наслідки скасування 5-відсоткового збільшення квот будуть досить серйозними. Це істотно обмежить їм можливості з розширення продажів у ЄС. 5-відсоткове збільшення квот було єдиною такою можливістю.

2. Запровадження принципу щоквартального розподілу країнових квот

На сьогодні квоти діють протягом 12 місяців (крім першого періоду, який скоро закінчується: з 02.02 по 30.06). Що це означатиме для імпортерів? По-перше, їм буде набагато складніше взаємодіяти з покупцями. Європейські споживачі будуть менше зацікавлені в тому, щоб купувати імпортну продукцію, особливо наприкінці кварталу, оскільки вони братимуть на себе ризик вичерпання квоти.

По-друге, доведеться рівномірно використовувати квоту. Якщо зараз за такими видами продукції, як товстолистовий прокат і катанка, Україна використовує свою квоту нерівномірно повільно, то після запровадження принципу щоквартального розподілу невикористані в попередньому кварталі обсяги будуть просто анульовані. Тобто надалі не буде можливості добрати квоту протягом року. Чому це погано? Справа в тому, що кон’юнктура на ринку постійно змінюється. В якомусь конкретному кварталі чи місяці кон’юнктура може бути гіршою, ніж у наступному. Попит на продукцію також нерівномірний. Якщо квоту розподілити рівномірно, то в якихось кварталах її можуть вибирати більше, в інших – менше.

3. Обмежити використання залишкових квот тими країнами, які вичерпали індивідуальні.

Це може створити великі проблеми для наших металургів, оскільки українські квоти на холоднокатаний прокат і безшовні труби станом на 10 червня майже вичерпані. Водночас є значні обсяги невичерпаних глобальних квот за цими видами продукції. Ми могли би збільшувати свій експорт за рахунок цих квот.

У разі скасування цього принципу ми не зможемо скористатися такою можливістю.

4. Запровадження країнових квартальних квот на імпорт гарячекатаного плоского сталевого прокату.

Зараз квота на гарячекатаний плоский прокат глобальна. Якщо на нього будуть запроваджені країнові квоти, ринок сегментується і знизиться конкуренція. Що це означає для України? З одного боку, тиск на ціни знизиться, з іншого – не буде можливості нарощувати продажі.

5. Перегляд категорії продукту 4B (листи з металевим покриттям для використання в автомобільній промисловості). За словами європейських виробників, листи з металевим покриттям для неавтомобільних застосувань (категорія 4A) імпортувалися в ЄС під виглядом категорії 4B.

6. Створити механізм, який забезпечить швидке звільнення від гарантій для країн, що розвиваються, – членів СОТ, якщо їхня частка в загальному імпорті продукту, на який поширюються заходи, перевищить 3%.

Ці два заходи мало стосуються України.

7. Розробити план із запровадження імпортних квот після завершення Brexit.

Це означає, що буде перегляд квот – звісно ж, у бік зниження. З обсягів споживання буде виведена Велика Британія. Питання в тому, як будуть перераховуватися нові обсяги. Якщо з обсягу квот вирахують обсяг імпорту конкретної країни у Велику Британію, що логічно, то негативних наслідків вдасться уникнути. В інших випадках є ризики.

Висновок

Торговельні обмеження кожен день посилюються. Слабкий попит на сталь підштовхує уряди підтримувати національних виробників. Вживаються навіть безпрецедентні заходи – Єгипет запровадив мита на напівфабрикат (заготовку). Тепер європейські компанії з огляду на низькі прогнози щодо внутрішнього попиту намагаються боротися з імпортом. Тобто далі – гірше.