37-й тиждень: українські компанії утримують високі обсяги виробництва

Аналіз впливу новин за 9-13 вересня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Минулий тиждень знову відзначився, скоріше, негативними новинами. Ціни на металопродукцію різко знизилися. Індія прагне захищати свої ринки. Росія незаконно перешкоджає поставкам вугілля до України з Казахстану. Проте українські компанії поки що утримують свої позиції та високі обсяги виробництва.

Податкові ініціативи профільного комітету Верховної Ради викликали обурення експертів. Консалтингова та аудиторська компанія PwC, а також багато хто з учасників галузевого експертного співтовариства негативно оцінили наслідки для економіки України підвищення рентних платежів на видобуток залізної руди. Сподіваємося, що здоровий глузд візьме гору.

Податкова політика в екологічній сфері також є дуже недосконалою. Питання підвищення її ефективності піднімає GMK Center.

Україна планує в жовтні наростити виробництво на 8,9% порівняно з жовтнем минулого року

За даними ОП «Укрметалургпром», план з виробництва сталі на жовтень становить 1,95 млн т. Нагадаємо, що в серпні вироблено 1,94 млн т, а раніше оголошений план на вересень становить 1,85 млн т. Тобто восени галузь виходить на обсяги, близькі до 2 млн т на місяць.

Якщо ці прогнози справдяться, то за 10 місяців 2019 року обсяг виробництва сталі в Україні зросте на 5%.

Виробничі результати листопада-грудня можуть виявитися дещо гіршими, оскільки в останні два тижні спостерігається різке зниження цін на сталеву продукцію.

Металурги підвищили свою енергоефективність

За даними ОП «Укрметалургпром», за 8 місяців 2019 року споживання газу металургійними компаніями становило 1,26 млрд куб. м. Це на 2% вище, ніж за аналогічний період 2018 року. Водночас споживання електроенергії навіть знизилося на 2% і становило 7,73 млн кВт·год.

Ці факти цікаві тим, що за 8 місяців поточного року обсяги виробництва сталі зросли на 4,8%. Це свідчить про підвищення енергоефективності. Так, питоме споживання електроенергії на тонну сталі знизилося на 6,3%, а газу – на 4%.

Зниження споживання енергоносіїв також свідчить про те, що металургійні компанії знижують викиди шкідливих речовин в атмосферу. І це крім інших заходів зі зниження впливу на довкілля.

PwC: прийняття законопроекту 1210 призведе до суттєвого підвищення податкового навантаження на гірничо-збагачувальні комбінати

Законопроект №1210 передбачає підвищення ставки рентної плати на добування залізної руди з 8,8% до 10,0%, а також розширення бази оподаткування. За оцінками PricewaterhouseCoopers, якщо ці нововведення будуть імплементовані в законодавство, рентні платежі українських залізорудних компаній сягнуть 22,2% від комерційного прибутку (різниця між загальною сумою доходів і загальною сумою витрат, за винятком будь-яких податків і відрахувань до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування).

Такий рівень податкового навантаження є набагато вищим, ніж у ПАР (11,8%), Австралії (11,4%), Казахстані (10,6%), Бразилії (8,5%), РФ (2,5%). Розрахунки PwC ґрунтуються на результатах моделювання діяльності залізорудних компаній у різних країнах.

Високий рівень податкового навантаження знижує конкурентоспроможність українських виробників ЖСР порівняно з конкурентами. У разі підвищення ренти в українських залізорудних компаній буде залишатися менше вільних коштів для інвестування, тоді як галузь є капіталомісткої і вимагає регулярних інвестицій.

Росія перешкоджає поставкам вугілля з Казахстану до України

Починаючи з червня Україна різко знизила імпорт вугілля з Росії. Це сталося через запровадження нової процедури узгодження обсягів експорту вугілля й коксу з Росії до України. Тепер поставки можуть здійснюватися лише за спецдозволом.

У таких умовах вітчизняні металургійні компанії прагнуть диверсифікувати джерела своїх поставок вугілля й коксу. Одним з таких джерел міг стати Казахстан – його компанії зацікавлені в поставках до України. Процедура отримання спецдозволів на експорт з Росії не має стосуватися транзиту. Але російська влада обмежує постачання казахстанського вугілля до України. Це, з одного боку, – інструмент політичного тиску на Україну, а з іншого – підтримка своїх металургійних компаній. На більшості ринків російські виробники – наші головні конкуренти.

За повідомленням Палати підприємців Казахстану, Росія, порушуючи Митний кодекс ЄАЕС, штучно обмежує поставки вугілля з Казахстану до України, які можуть проходити тільки через територію Росії.

За 6 місяців 2019 року обсяг поставок вугілля з Казахстану становив скромні 337 тис. т. Але казахстанські компанії запланували зростання поставок до України. У серпні за заявки казахстанської сторони в 254 тис. т російська погодила лише 87 тис. т. Такий самий обсяг узгодять і на вересень, хоча Казахстан готовий відвантажити не менше 120 тис. т.

Євразійська економічна комісія вивчить цю проблему, але її рішення можуть бути лише рекомендаційними. Тому в таких умовах розраховувати доводиться лише на поставки вугілля та коксу з далекого зарубіжжя.

GMK Center провів панельну дискусію з екологічного податку

12 вересня в рамках Еко-марафону Green Business Forum відбулася панельна дискусія на тему «Екологічний податок для промислових підприємств». У ній взяли участь експерти, представники підприємств і органів державної влади. Учасники обговорили поточну ситуацію з використанням екологічного податку в Україні. Основна проблема – нецільове використання надходжень екологічного податку до бюджету навіть у випадках, коли в законодавстві прописано створення цільових бюджетних фондів.

Учасники дискусії погодилися з думкою, що екологічне оподаткування має сприяти покращенню якості довкілля, а тому потрібно дозволити підприємствам використовувати відрахування екологічного податку як джерело фінансування своїх природоохоронних заходів. Промисловість зацікавлена в поліпшенні стану довкілля. Підприємства добре розуміють, за допомогою яких заходів можна покращити екологічну ситуацію. Тому надання додаткових фінансових ресурсів завдяки прозорому використанню екологічного податку тільки прискорить процес екологічної модернізації.

Індія запровадила систему обов’язкової реєстрації імпорту стали

З 16 вересня імпортери стали і чавуну мають реєструвати поставки в Системі моніторингу імпорту сталі (SIMS). Реєстрацію потрібно проводити не раніше, ніж за 60 днів, і не пізніше, ніж за 15 днів від передбачуваної дати прибуття вантажу. Тобто загальний строк дії реєстраційного номера – 75 днів. Нові вимоги поширюються на продукцію, що входить до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності за кодами 72 «Чорні метали» і 73 «Вироби з чорних металів».

Передбачається, що реєстрація в SIMS допоможе, по-перше, підтримувати високу якість продукції, що імпортується, а по-друге – оперативно відстежувати імпортні поставки і в разі необхідності швидко запроваджувати торговельні обмеження. У липні індійські металурги намагалися домогтися запровадження 25%-го мита на імпорт сталі. Однак ця спроба виявилася невдалою, оскільки Генеральний директорат з торговим захисних заходів не знайшов переконливих доказів шкоди від імпорту.

Індія, як швидкозростаюча економіка, зацікавлена в розвитку власної металургії. Тому в разі загрози місцевим виробникам вона закриватиме свій ринок для імпорту. Запровадження нетарифних обмежень, до яких належить нова система моніторингу імпорту сталі, є першим кроком у цьому напрямку.

Детальніше про головні тренди й події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також – на нашому порталі