В останній тиждень тема номер один – поширення коронавірусу. У понеділок запанікували фінансові ринки, заговорили про фінансову кризу. Побоювання щодо зниження економіки через пандемію посилилися після початку цінової війни на ринку нафти між найбільшими виробниками – Саудівською Аравією і Росією. Загалом – ідеальний шторм. З острахом очікуємо, як відреагують ринки металопродукції – адже ми ще від попередньої кризи не відійшли.
Фінансові ринки пережили один з найгірших тижнів в історії
Понеділок 9 березня охрестили «чорним». Паніка прийшла на біржі. Там падіння очікували давно, тому з радістю підхопили ідею.
ФРС вперше з 2008 року провела позачергове засідання, на якому ключову процентну ставку знизили одразу на 0,5% – до 1-1,25%. Однак це не допомогло ринкам, а, скоріше, вселило побоювання, що ситуація насправді набагато серйозніша, ніж здається на перший погляд. Масла у вогонь додав вихід Росії з угоди з ОПЕК щодо скорочення видобутку. Навпаки, ключові гравці (Саудівська Аравія, Росія, Кувейт, Ірак, ОАЕ) оголосили про плани нарощування видобутку. У результаті американський індекс S&P 500 впав на 7,6%, німецький DAX – на 7,94%.
Новинне поле вибухнуло апокаліптичними прогнозами про прийдешню кризу:
Поширення захворюваності різко прискорилося в США і країнах Європи. ВООЗ оголосила пандемію. Трамп виступив з промовою, де оголосив про заходи щодо запобігання захворюваності, заборонивши в’їзд в країну європейцям, що тільки посилило страхи інвесторів. У результаті четвер на американському ринку став найгіршим днем за останні більш ніж 30 років: індекс S&P 500 впав на 9,5%, DAX – на 12,2%.
Фінансові регулятори не стоять осторонь і заливають ринок грошима:
Тим самим центральні банки вичерпали свої можливості впливати на ситуацію. Процентні ставки вже перебувають на історичних мінімумах. Якщо коронавірус призведе до кризової ситуації в світовій економіці, центробанки не зможуть надати відчутну підтримку.
Як усі ці події вплинули на ринки металопродукції:
ЄС підтримує декарбонізацію економіки
Єврокомісія представила промислову стратегію, спрямовану на досягнення трьох пріоритетних цілей: збереження глобальної конкурентоспроможності європейської промисловості, досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року, діджіталізація.
Для сприяння декарбонізації Єврокомісія пропонує сформувати водневий альянс (Clean Hydrogen Alliance) на основі державно-приватного партнерства. Цей альянс сконцентрується на виробництві чистого водню (без викидів СО2).
Виробництво «чистого» водню можна здійснити за допомогою двох технологій: електроліз води (дає змогу отримати «зелений» водень – green hydrogen) і парова конверсія метану з уловлюванням і захороненням СО2 («блакитний» водень – blue hydrogen). Міжнародні металургійні компанії сфокусувалися на першому варіанті та вже реалізують пілотні проекти з використання водню: Voestalpine – H2Future і SuSteel, SSAB – Hybrit, ArcelorMittal – H2Hamburg, Salzgitter – Salcos.
Використання водню як палива замість вугілля або природного газу допоможе в перспективі суттєво знизити викиди вуглекислого газу. Однак наразі технологія виробництва чистого водню є дорогою і не пристосованою до використання в промислових масштабах.
За оцінками Reuters, реалізація пілотних проектів з використання водню в металургії потребує €20-80 млн інвестицій, тоді як для будівництва промислових установок необхідні інвестиції, вимірювані сотнями мільйонів євро. Voestalpine оцінила інвестиції, необхідні для декарбонізації власних виробничих потужностей в 7,5 млн т сталі (в річному еквіваленті), на рівні €30 млрд, з яких €7 млрд – безпосередньо на впровадження проривної технології (пряме відновлення заліза воднем з подальшою виплавкою сталі в електродугових печах).
Щоб спонукати уряди країн – членів ЄС фінансувати проекти декарбонізації за рахунок національних спеціалізованих фондів, Єврокомісія має намір переглянути правила державної підтримки у сфері енергетики та довкілля.
У рамках державного стимулювання декарбонізації ArcelorMittal підтримує впровадження carbon border adjustment – податковий механізм, прив’язаний до вартості викидів СО2 в ЄС. Компанія вважає, що імпортери мають платити таку саму ціну за викиди СО2, як і європейські виробники. В іншому випадку закордонні компанії отримують конкурентну перевагу за рахунок виробництва продукції з більшими, ніж в ЄС, викидами СО2 і меншою платою за викиди.
Впровадження carbon border adjustment сприятиме:
Своєю чергою EUROFER розробила план дій з розвитку циркулярної економіки в ЄС (Circular Economy Action plan). Асоціація також наголосила на необхідності включення до цього плану заходів, що стимулюють розширення використання брухту в межах ЄС. Наразі Євросоюз експортує великий обсяг металобрухту, тоді як цей ресурс міг би використовуватися європейськими металургійними заводами.
Виробництво сталі з брухту передбачає менші викиди СО2 порівняно з виробництвом сталі із залізної руди: 0,4 т СО2 на тонну сталі порівняно з 1,9 т СО2 на тонну сталі. Тому збільшення виробництва сталі з брухту означає не лише розширення масштабів циркулярної економіки, а й прискорення декарбонізації.
Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.
Після початку російської військової агресії Чехія стала важливим партнером України в частині постачань товарів військового…
Дванадцятий пакет санкцій ЄС фактично забезпечив Російській Федерації додатковий дохід на суму 8,8 млрд дол…
Війна стала великим випробуванням для економіки України. Експортери постраждали найбільше, оскільки основні шляхи для постачань…
В умовах війни Словаччина стала важливим партнером України – елементом диверсифікації експортних маршрутів, а також…
На європейських ринках середньомісячні оптові ціни на добу наперед у березні 2024 року демонстрували різні…
Наприкінці березня та першій половині квітня РФ завдала ракетних ударів приблизно по десятку українських ТЕС…