Який CBAM пропонує Єврокомісія

Розмови про запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) ведуться вже доволі тривалий час. Спершу Єврокомісія оголосила про свої наміри запровадити цей механізм, потім були публічні консультації, і ось нарешті 14 липня Єврокомісія представила свої пропозиції щодо CBAM. Тож розберемося докладніше, що ж вони містять.

Частина пазлу

Тут важливо розуміти, що CBAM – не окремий інструмент, а частина більш широкого пакета заходів «Fit for 55», спрямованого на зниження викидів парникових газів на 55% до 2030 року. Крім CBAM, «Fit for 55» включає:

• зниження загального обсягу квот, доступних у Європейській системі торгівлі парниковими квотами (EU ETS);
• відмова від видачі безкоштовних парникових квот авіації та поширення дії EU ETS на морський транспорт;
• збільшення обсягів Інноваційного й Модернізаційного фондів, що існують у рамках EU ETS;
• зобов’язання учасників ЄС повністю витрачати надходження від продажу квот на проєкти, пов’язані із запобіганням змінам клімату;
• збільшення до 40% частки електроенергії з відновлюваних джерел до 2030 року;
• жорсткість стандартів для автомобілів (викиди нових авто мають бути знижені в порівнянні з 2021 року на 55% до 2030 р. і на 100% до 2035 р.) та інші заходи.

Тобто CBAM – це частина системної екологічної політики ЄС. Крім обмежень, ця політика пропонує і стимулюючі заходи, але це інша історія.

Спершу CBAM пропонують поширити на імпорт обмеженого переліку товарів: чавуну та сталі, алюмінію, цементу, основних органічних хімічних речовин, електроенергії. Частину продукції Єврокомісія пропонує виключити з-під дії CBAM: феросплави, брухт і деякі добрива, виробництво яких не пов’язане зі значними викидами парникових газів.

Порядок впровадження CBAM

Єврокомісія рекомендує на 2023-2025 рр. перехідний період, протягом якого щоквартально подаються тільки звіти. Вони включають інформацію про обсяги імпорту, прямі й непрямі викиди СО₂, пов’язані з виробництвом продукції, що імпортується, а також про сплачені податки на СО₂ в країнах виробництва. За несвоєчасне подання звітності передбачені штрафи.

У 2026 році планується повномасштабний запуск CBAM. Зі стартом дії цього механізму імпортери будуть зобов’язані купувати CBAM-сертифікати. Їхня кількість залежатиме від викидів СО₂, пов’язаних з виробництвом продукції, що імпортується, а також обсягу квот, що безплатно розподіляються в ЄС. Ціна CBAM-сертифікатів буде розраховуватися щотижня шляхом усереднення цін на парникові квоти в EU ETS.

Обсяг пулу CBAM-сертифікатів передбачається не обмежувати, щоб не створювати перешкод у торгівлі. Термін дії CBAM-сертифікатів – два роки. Відповідно, імпортери можуть спробувати отримати вигоду від коливань цін на СО₂. Наприклад, купити більше сертифікатів після падіння ціни, а використовувати пізніше за необхідності.

Можливості вільного перепродажу CBAM-сертифікатів відсутні: декларант, який відзвітував про імпорт вуглецевоємної продукції та купив CBAM-сертифікати, зможе продати до 1/3 куплених сертифікатів. Покупцем у цьому випадку виступить орган, який випустив CBAM-сертифікати.

Передбачається можливість для розрахунку CBAM-платежів використовувати фактичні викиди СО₂ в країнах, звідки ЄС імпортує продукцію. Для цього планується створити базу даних, в якій будуть акумулювати верифіковані дані про викиди СО₂ на рівні підприємств-експортерів. Якщо фактичні викиди неможливо розрахувати, передбачається використовувати усереднені бенчмарки викидів, встановлені на основі системи моніторингу та верифікації.

Єврокомісія розглядає можливість обліку сплачених податків на викиди СО₂ в країнах-експортерах, де була проведена імпортована продукція. У такому випадку CBAM-платіж зменшуватиметься на суму сплачених вуглецевих податків. При цьому поки що немає розуміння, як цей механізм може працювати на практиці.

Спершу CBAM пропонують розраховувати виходячи з прямих викидів СО₂. При цьому не виключається можливість перегляду механізму в майбутньому. Єврокомісія, наприклад, залишає за собою право розширити як обсяг викидів, так і список секторів, які оподатковуються в рамках CBAM. Зокрема, в документі вже є рекомендація поширити CBAM на імпорт труб, щоб усунути можливість уникнення CBAM-платежів від імпорту сталі за рахунок нарощування імпорту більш складної продукції.

Що вийде, якщо проаналізувати наведені факти? Єврокомісія спробувала максимально врахувати пропозиції основних стейкхолдерів, і тому пропозиції щодо CBAM включають такі позитивні моменти:

• перехідний період, протягом якого плата не стягується (використовується для збору інформації);
• урахування безкоштовних квот для європейських виробників у розрахунку обсягу CBAM-сертифікатів, який мають купити імпортери (за рахунок цього забезпечується рівне фіскальне навантаження на європейських виробників і експортерів);
• необмежений обсяг пулу CBAM-сертифікатів передбачає, що імпортери можуть купити будь-яку кількість CBAM-сертифікатів, обсяг пулу не використовується в якості нової системи квотування імпорту;
• можливість обліку фактичних викидів СО₂ для розрахунку CBAM-платежів (на мій погляд, навіть не потребує додаткового коментаря, тому що ця умова забезпечить правильний розрахунок вартості CBAM-сертифікатів, які купуються при імпорті).

Куди ЄС спрямує гроші

Відкритим залишається найголовніше питання – як будуть використовуватися зібрані CBAM-платежі. З боку європейських чиновників раніше звучали побажання спрямовувати кошти на проєкти всередині ЄС. Це виглядає необґрунтовано, оскільки, по-перше, CBAM буде збиратися де-факто за рахунок маржі експортерів (підприємств, розташованих за межами ЄС). По-друге, Євросоюз обґрунтовував необхідність запровадження CBAM глобальними цілями – боротьбою зі зміною клімату в світовому масштабі. Відповідно, доцільно використовувати частину коштів, акумульованих за рахунок CBAM, на проєкти за межами ЄС.

Слід розуміти, що зараз немає остаточного механізму CBAM. Є лише пропозиції для подальшої дискусії, причому основна дискусія очікується в Європарламенті, який прийме остаточне рішення. Тому важливо скоординувати зусилля, щоб донести нашу позицію щодо CBAM до всіх органів прийняття рішення в Євросоюзі.

Оригінал матеріалу опублікований на «Інтерфакс-Україна»