Чи захистить CBAM європейську сталеву галузь

Єврокомісія в середині лютого почала процес перегляду захисних тарифних квот на імпорт сталі. Приводом до цього стало звернення 14 країн-членів із закликом продовжити дію тарифних квот до 2026-го. У своєму зверненні вони вказували на те, що потрібно захистити ринок до початку дії CBAM.

Якщо хтось розраховує, що CBAM обмежуватиме імпорт, то це далеко не так.

CBAM замислювався як інструмент захисту. Але це специфічний інструмент. CBAM не обмежує імпорт безпосередньо. Він вирівнює умови для європейських сталевих компаній та імпортерів. За цих параметрів він не зможе давати результат схожий із захисними заходами.

Давайте для прикладу заглянемо в майбутнє. Весна 2027 року. Глобальна картина не змінилася, порівняно із сьогоднішнім днем. До надлишкових потужностей у Китаї додалися потужності в Індії, країнах MENA. Сталеві компанії з Японії та Південної Кореї, маючи схожі показники викидів СО₂ з європейськими конкурентами, нарощують експорт до Європи. Виробники з регіону MENA мають перевагу перед BF-BOF виробниками з Європи, пропонуючи низьковуглецеву продукцію. Імпорт неконтрольовано зростає.

Справа в тому що:

Сьогодні вуглецеві платежі не є значущим конкурентним фактором на європейському ринку. Місцеві стілмейкери не несуть значного навантаження вуглецевих платежів. У разі зростання такого навантаження воно пропорційно зростатиме і для місцевих виробників, і для імпортерів. Тобто перевагу не отримає ніхто.
Показники викидів СО₂ у місцевих виробників лише незначно відрізняються від глобальних. Знову, європейці не отримує переваги перед імпортерами.

У потужностях з виробництва довгого прокату домінує електросталеплавильна технологія (EAF), де вуглецева інтенсивність не вища за 0,4 тонн СО₂ на тонну сталі (scope 1). І це не тільки в ЄС, а й у імпортерів. Середньозважений показник по ЄС – 0,255 тонн СО₂ на тонну сталі. Тобто перевага європейців не така вже й велика.

Також потрібно врахувати, що витрати європейських виробників на купівлю квот на викиди зростуть пропорційно зростанню платежів імпортерів за CBAM. У 2022 році безкоштовні квоти покривали 84% викидів європейських EAF виробників. Тобто з впровадженням CBAM витрати для місцевих і для імпортерів зростуть майже однаково. Умовно, рівень маржинальності збереже статус-кво.

Іншими словами, платежі СВАМ не дадуть переваг європейським виробникам довгого прокату. Це означає, що без захисних квот імпорт може хлинути на ринок ЄС. Квоти деяких країн, наприклад Туреччини на арматуру в 2023 використовувалися слабо. Але квота інших країн щодо катанки в 1 кв. 2024 року була вибрана за день. Так само, як і квоти інших країн на прутки. Без цих обмежень однозначно імпорт був би вищим.

Частина імпорту довгого прокату могла бути вироблена за технологією доменна піч – конвертер (BF-BOF). Така продукція на ринку ЄС після запровадження CBAM буде неконкурентною. У разі відсутності захисних квот її може бути заміщено поставками з інших країн, а європейські виробники не матимуть від цього користі.

На ринку плоского прокату схожа ситуація. Для інтегрованих виробників сталі (BF-BOF) витрати на платежі за викиди вуглецю зростуть так само, як і для імпортної продукції, оскільки у 2022 р. безкоштовними квотами покривалося до 93% викидів інтегрованих виробників. Така ситуація створює передумови, щоб суми CBAM і платежів в ETS були перекладені на покупця. Це дасть як місцевим виробникам, так і імпортерам додаткову маржу, що тільки підвищить привабливість імпорту.

CBAM покликаний захистити ринок ЄС від «сірої сталі», але він не зможе обмежити імпорт низьковуглецевої продукції. Такі проєкти активно розвиваються в MENA з прицілом на експорт до Європи.

Тиск імпорту відчуватиметься не стільки в обсягах, скільки в цінах. Європейська галузь перебуває в стані стагнації й ситуація докорінно не зміниться. Зайшовши в систему захисту ринку, вийти з неї без негативних наслідків для сталевої галузі практично неможливо. Тим паче зараз, коли в багатьох регіонах анонсовано цілу низку нових сталеплавильних проєктів, що з великою ймовірністю призведе до підвищення рівня надлишкових потужностей по всьому світу.

Тому ми вважаємо, що навіть якщо чинну систему тарифних квот не буде подовжено після 2026 року, її має змінити інша аналогічна конструкція, інший юридичний механізм, що обмежуватиме імпорт. Наприклад, це може бути «спеціальне мито», активні антидемпінгові розслідування проти будь-якого контрагента, що збільшує експорт, або інші інноваційні способи..

Чи може СВАМ бути перекручений, щоб стати бар’єром для імпорту? Вважаємо, що вже ні. Такі побоювання були на етапі проєктування механізму. Ризик полягав у нерівномірному застосуванні CBAM. Наприклад, якби безоплатні квоти для місцевих виробників збереглася б, але імпортери платили б платежі за весь обсяг викидів.

Регулярно обговорюється механізм експортних субсидій у рамках CBAM, хоча скоріше це питання механізму ETS. Тут висока ймовірність застосування такого виду субсидій. Це може працювати як повернення експортного ПДВ. Компанія робить платіж ПДВ, але потім подає декларацію на повернення і отримує відшкодування. Тим більше схожий механізм діє під час компенсації непрямих вуглецевих витрат, закладених у ціні споживаної електроенергії.

Застосування інших видів субсидування виробників сталі з боку ЄС для підвищення їхньої маржинальності та конкурентоспроможності також дуже ймовірне. Ми вже бачили активні енергетичні субсидії в період підвищення цін. Або фінансування частини капітальних інвестицій, що благословляється для “зелених” або “енергоощадних” проєктів.

Українська сталева галузь, будучи частиною європейської, однозначно програє від припливу імпорту на європейський ринок. Однак, не будучи членом Євросоюзу, Україна не має можливості застосування таких заходів підтримки сталевої галузі.

Коли систему захисних квот було запроваджено 2019 року на основі країнових квот, Україна втратила доволі суттєво в поставках труб, фасону, довгого прокату. На сьогодні Україна звільнена від дії захисних квот під час постачання сталевих продуктів до ЄС. Це дає переваги в цілій низці сегментів і можливість активніше торгувати з Європою, за відсутності інших альтернатив.

Вкрай важливо, щоб рішення про виключення України із захисних квот було продовжено. Інакше за такими видами продукції, як гарячекатаний рулон, Україна потрапить до квоти інших країн разом з азіатськими, що забезпечили 53,6% імпорту сталі до ЄС у 2023 році. У рамках квоти інших країн конкурувати вкрай складно, а обсяг квартальних квот використовується за один день. Не кажучи про постачання іншої продукції.