Яких змін у системі валютних розрахунків потребує український бізнес

На четвертому році війни можливо настав час послабити наявні обмеження, які у 2022-2023 рр. забезпечили стійкість валютного ринку. Зараз обмеження на валютні розрахунки вже стали перешкодою для збільшення економічної активності у багатьох компаній.

Валютні перепони

Валютні обмеження продовжують створювати серйозні виклики для українського бізнесу, хоча ситуація поступово покращується. Лібералізаційні заходи Нацбанку у 2024 та 2025 роках значно спростили умови ведення операційної діяльності наших компаній-членів, зокрема завдяки:

• скасуванню всіх валютних обмежень для імпорту робіт та послуг;
• забезпеченню можливості бізнесу купувати валюту та переказувати кошти за кордон для оплати аеропортових та портових зборів, штрафів, членських внесків, а також коштів представництв іноземних авіакомпаній та міжнародних карткових платіжних систем на рахунок нерезидента (юридичної особи, чиї інтереси ці представництва репрезентують в Україні);
• наданню можливості переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою, забезпечення можливості бізнесу репатріювати «нові» дивіденди та погашення «нових» зовнішніх кредитів;
• збільшенню ліміту для фінансування діяльності представництв за кордоном до €1 млн;
• збільшенню лімітів для розрахунків з використанням гривневих корпоративних платіжних карток за межами України.

Важливим кроком стало запровадження Нацбанком постановою від 09.09.2025 №53 «стимулюючої валютної лібералізації», яка має на меті сприяння припливу додаткового капіталу в економіку України через стимули, закладені у політику пом’якшення валютних обмежень. За очікуваннями НБУ, цей механізм дозволить українським підприємствам отримати можливість здійснювати окремі валютні операції понад встановлені обмеження в межах інвестиційного ліміту. Він дорівнюватиме сумі коштів, залученій з 12 травня 2025 року у статутний капітал цих підприємств від іноземних інвесторів з-за кордону в іноземній валюті.

Варто підкреслити, що зазначені послаблення валютних обмежень стали можливими завдяки відкритому та конструктивному діалогу між Нацбанком і бізнес-спільнотою. Асоціація регулярно інформує регулятора про актуальні потреби бізнесу у валютній лібералізації. Так, у 2024 році було проведено два етапи комплексного опитування серед компаній-членів EBA з метою визначення пріоритетних потреб та попереднього підрахунку обсягів валютних коштів, необхідних для їхнього задоволення. Також опитування мало виявити потреби, які не є системними для бізнесу, але критичними для окремих галузей чи компаній.

Результати першого етапу опитування знайшли відображення у першому великому лібералізаційному пакеті регуляторних змін, затверджених постановою НБУ №56 від 03 травня 2024 року. А в нещодавньому пакеті змін (постанова НБУ №53 від 09.05.2025) частково враховано пропозиції, сформовані за результатами другого опитування Асоціації.

До того ж важливу роль у процесі відіграють регулярні зустрічі керівництва НБУ з представниками бізнес-об’єднань, на яких відбувається обговорення макроекономічної ситуації в країні, стану фінансової галузі, запланованих кроків регулятора у напрямку валютної лібералізації та інших важливих для бізнесу питань.

Деякі проблемні питання в бізнес-спільноти досі залишаються. А саме вони стосуються:

1. Ризиків дефолту системних компаній. Неможливість здійснення виплат несе ризики дефолту української економіки через неспроможність виконати боргові зобов’язання, що негативно впливає на репутацію не лише окремих компаній, але й України в цілому на міжнародному фінансовому ринку.
2. Обмежень по «старих» заборгованостях. Існує низка обмежень, які не дозволяють бізнесу скористатися інструментом обслуговування платежів за єврооблігаціями.
3. Заблокованих дивідендів. Значні обсяги нерозподіленого прибутку, сформовані до повномасштабного вторгнення, досі є заблокованими.

Водночас компанії Асоціації розуміють необхідність збалансованого підходу для підтримки стійкості валютного ринку.

Що найбільше заважає бізнесу

За результатами опитувань членських компаній Асоціації, найбільші труднощі для бізнесу створюють:

1. Заборона на виплату дивідендів із прибутку, накопиченого до 1 січня 2024 року – багато компаній на момент початку війни вже мали значний обсяг нерозподіленого прибутку, і ці кошти досі заблоковані. Крім того, недостатнім є чинний ліміт для виплати «нових» дивідендів.
2. Обмеження стосовно обслуговування кредитів, зокрема неможливість виплачувати «старі» позики нерезидентам (для тих виплат, які наразі не дозволені НБУ) та використовувати інструменти обслуговування єврооблігацій.

Частково ці проблеми вирішує новий механізм «стимулюючої валютної лібералізації». Він дозволяє виконання боргових зобов’язань за «старими» зовнішніми кредитами, одержаними до 20 червня 2023 року, та проведення розрахунків за імпорт товарів, постачання яких було здійснене до 23 лютого 2021 року, але лише в межах залученого нового іноземного капіталу.

Операційні обмеження, які заважають бізнесу:

• неможливість здійснювати оплату за імпортні товари, постачання яких було здійснене до 23.02.2021 р. (поза межами інвестиційного ліміту);
• обмеження на купівлю іноземної валюти для виконання зобов’язань незалежно від наявних у компанії валютних коштів;
• обмежені можливості взаємозаліку зустрічних зобов’язань.

Також компанії мають труднощі у соціальному аспекті, як-от через неможливість переказу коштів працівниками-нерезидентами своїм родинам за кордон, обмеження щодо оплати оренди житла для студентів за кордоном тощо.

Скасування обмежень

Згідно з результатами опитування Асоціації, найбільше бізнес потребує таких змін у регулюванні валютних розрахунків:

• лібералізація виплати дивідендів, шляхом підвищення поточного ліміту (наприклад, до €3 млн на місяць) та часткового зняття заборони на виплату дивідендів із прибутку до 1 січня 2024 року за умови впровадження певної комбінації запобіжників з метою недопущення значного відпливу капіталу;
• розширення можливостей кредитного обслуговування, зокрема шляхом розширення можливостей стосовно виплати позик нерезидентам та погашення внутрішньогрупових договорів позики при наявності заборгованості станом на 24.02.2022 р. Можливість обслуговування єврооблігацій також значно допоможе бізнесу впевнено продовжувати свою діяльність;
• надання можливості завершення валютного нагляду при взаємозаліку зустрічних зобов’язань, дозвіл на оплату імпорту товарів, поставлених до 23.02.2021 р. (поза межами інвестиційного ліміту) та можливість купівлі валюти для виконання зобов’язань незалежно від наявних коштів значною мірою допоможуть бізнесу вести свою операційну діяльність, виконувати договірні зобов’язання та у такий спосіб підтримувати репутацію надійного бізнес-партнера;
• з метою подолання соціальних та корпоративних викликів бізнес потребує збільшення ліміту для переказів працівників-нерезидентів родинам до $15-20 тис. на місяць, розширення можливостей оплати навчання (включаючи оренду житла для студентів).

Ці зміни критично важливі для збереження конкурентоспроможності українського бізнесу та залучення іноземних інвестицій в умовах післявоєнного відновлення.