Розрив між рівнем економічного розвитку, розміром заробітних плат та умовами життя в Україні й країнах ЄС залишається, як і раніше, високим. Тенденції до зниження немає. Це означає, що в 2020 році на нас очікує продовження хвиля трудової міграції.
Поки що основна маса українців працює човниковим методом – півроку на заробітках, кілька місяців удома. Але нескінченно довго це тривати не може. Якась частина людей емігрує, інші вважатимуть за краще повернутися на батьківщину – пропорція залежатиме від умов життя і стабільності в Україні.
Більше того, очікується, що у 2020 році Німеччина відкриє свій ринок праці для громадян з країн, що знаходяться за межами ЄС, у тому числі для українців. Згідно з останніми соціологічними дослідженнями, 43% наших громадян хочуть працювати на німецьких підприємствах. Передусім там будуть затребувані фахівці. Якщо українець зможе влаштуватися в Німеччині за фахом, можна гарантувати, що через кілька років він перетвориться на емігранта.
Що стосується промисловості, то в кількісному відношенні істотного відтоку кадрів за кордон не відбувається, але й повернення також чекати не варто. Відтік професіоналів за кордон відбувається в умовах майже повної відсутності підготовки нових. Старі й досвідчені кадри або виходять на пенсію, або їдуть працювати до інших країн, де вони можуть заробити в рази більше, а також забезпечити собі та своїм рідним стабільне і прогнозоване життя.
Якщо до країни не надходитимуть інвестиції, не відкриватимуться нові підприємства, люди не будуть чекати хороших часів і просто поїдуть на заробітки за кордон.
Утримати людей вдома буде дуже складно, особливо якщо ми говоримо про фахівців, які затребувані в інших країнах. Необхідно покращення одразу кількох параметрів, які впливають на життя людей:
Щоб усе зазначене стало дійсністю, знадобиться не менше 10 років кропіткої роботи не лише чиновників і державних установ, а й бізнесменів, а також простих українців. Лише тоді навіть ті наші громадяни, які виїхали за кордон, замисляться про повернення додому.
Поточна практика контролю податківцями трансфертного ціноутворення (ТЦУ) вказує на недобросовісністьконтролюючих органів, оскільки одне і те…
Українська практика контролю трансфертного ціноутворення у виконанні українських органів податкової часто сповнена маніпуляцій та довільного…
Європейський Союз фактично став локомотивом у сфері запровадження СВАМ. Тому СВАМ у певному сенсі –…
У Європі поступово набирає оберти процес реалізації стратегічного курсу Green Deal, який передбачає: 1) зниження…
В Україні добувні відходи становлять близько 70%. На сьогодні немає ефективної системи управління такими відходами,…
Єврокомісія в середині лютого почала процес перегляду захисних тарифних квот на імпорт сталі. Приводом до…