Проблеми застосування трансфертного ціноутворення в Україні

Українська практика контролю трансфертного ціноутворення у виконанні українських органів податкової часто сповнена маніпуляцій та довільного трактування норм. Хоча трансфертне ціноутворення важко назвати чітко визначеним механізмом зі зрозумілими кількісними підходами, але бізнес хоче бачити у діях контролюючих органів менше упередженості.

Про це розповів Іван Шинкаренко під час круглого столу «Проблеми експортерів під час війни: виклики регулювання», що був організований GMK Center.

Недосконалість системи контролю трансфертного ціноутворення

Зараз починають здійснюватися найгірші очікування бізнесу щодо недосконалості системи контролю трансфертного ціноутворення. Ми бачимо, що наші податкові органи виявилися не готовими правильно використовувати інструмент трансфертного ціноутворення, у межах якого допускається наявність певного спектру оцінок, що можна вважати ринковими операціями, а що ні. Але саме це прописано в настановах ОЕСР. Також у нас з’явився чіткий крен у фіскальну сторону, який здебільшого складно виправдати певними аргументами, дефіцитом держбюджету або чимось іншим.

Важливо пам’ятати, що трансфертне ціноутворення – це не суто локальне питання визначення бази оподаткування в окремій країні. Історично правила трансферного ціноутворення виникли як елемент системи міжнародних норм, направлених на уникнення подвійного оподаткування, які здебільшого торкалися регулювання взаємовідносин між асоційованими підприємствами і передбачали можливість коригування.

Так, коригування бази оподаткування за правилами трансфертного ціноутворення потенційно призводить до подвійного оподаткування. Наприклад, наша податкова збільшує дохід компанії без симетричного збільшення витрат у країні нерезидента, який купує певний товар. Це призводить до подвійного оподаткування розміру цього коригування в Україні та країні нерезидента, яка є стороною угоди про уникнення подвійного оподаткування.

Угоди передбачають механізм уникнення подвійного оподаткування для таких випадків, тобто країна контрагента часто повинна надати право зробити симетричне зменшення бази оподаткування. Однак, таке зменшення не автоматичне – в процесі консультацій необхідно переконати компетентний орган країни реєстрації контрагента в тому, що коригування в Україні здійснено з врахуванням загальноприйнятих підходів до трансфертного ціноутворення. А якщо підходи «односторонні» і відверто суперечать таким підходам, то переконати в цьому фіскальний орган іншої країни буде достатньо важко.

Тобто, свавільні підходи до трансфертного ціноутворення потенційно призводитимуть до подвійного оподаткування бізнесів з України. А це погано для економіки, що доводить розгалужена мережа угод, основним завданням яких і є уникнення подвійного оподаткування.

На рівні угод є спеціальні процедури покликані врегульовувати подібні суперечності між фіскальними органами країн – процедура взаємного узгодження.

Тобто зараз є можливість ініціювати процедуру взаємного узгодження, в такому випадку наша податкова, яка часто перекручує факти, вже не зможе маніпулювати правилами трансфертного ціноутворення перед суддями, які не завжди можуть в повній мірі оцінити всі складні аспекти трансфертного ціноутворення, а перед своїми іноземними колегами зі своїми фіскальними інтересами.

Приклад з судової практики

У якості прикладу з судової практики в частині підходів, які викликають великі питання, наведу кейс «Олімпекс Купе Інтернейшнл» – терміналу з перевалки зернових в порту «Одеса». Ця справа після повторного розгляду завершилася на користь платника податків.

Аналіз трансфертного ціноутворення проводився за методом чистого прибутку – порівнювався показник рентабельності платника податків з ринковим діапазоном рентабельності українських компаній, які займаються аналогічною діяльністю. Податкова підійшла до справи креативно – вони сформували критерії відбору за 2014-2015 рр. таким чином, що у вибірку за 2014 рік увійшли три компанії, показник чистої рентабельності яких в нижній квартилі склав 13,37%, в 2015-му – 44,39% (за даними лише двох компаній).

Тобто податківці вважають, що така величезна норма дохідності є нормальною та ринковою, і з цими аргументами вони готові йти до суду. Хоча такий показник рентабельності послуг з перевалки зерна вдвічі вищий, аніж у найбільш прибуткових галузях американської економіки у 2015 році. Такий підхід податкової до обрахування бази оподаткування викликає лише подив.

Варіанти рішення

Правила трансфертного ціноутворення – це не прозорий алгоритм з чітко визначеними цифрами. Але бізнесу хотілося б отримати від української податкової менше маніпуляцій та довільного трактування норм контролю трансфертного ціноутворення.

Ми сподіваємося, що цей тренд з боку наших контролюючих органів зможемо подолати в судах. Окремим напрямком є опрацьовування процедур взаємного узгодження із залученням відповідних органів країн, де знаходяться наші партнери-нерезиденти.