Як збільшити експорт і споживання українських шлаків

Мінімізація впливу промисловості на навколишнє середовище – одна з найбільш обговорюваних тем в Україні. Ми намагаємося знизити викиди в атмосферу, річку і ґрунт; реалізуємо різні програми екологізації. Окремою темою в дискусії про промислове забруднення є шлаки. Хоч вони і не несуть шкоди власне екології, але при цьому займають великі площі та, найголовніше, постійно накопичуються.

Виробництво

На «АрселорМіттал Кривий Ріг» утворюються шлаки трьох видів:

  • доменні гранульовані шлаки;
  • доменні відвальні шлаки;
  • сталеплавильні відвальні шлаки.

Доменні гранульовані шлаки використовуються для виробництва цементів та різних будівельних сумішей.

Відвальні шлаки використовуються в різних видах будівництва (нерухомість, будівництво автомобільних доріг). Також ці шлаки можна використовувати як баласт при будівництві залізничних шляхів і як сировину для шлакоблоків і мінеральної вати.

За 11 місяців 2019 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» реалізував 760 тис. т гранульованих шлаків для виробництва цементів (з них 109 тис. т на експорт) і понад 100 тис. т відвальних шлаків, що становило 40% від загального обсягу шлакових відходів, утворилися в результаті виробництва.

Утім, ми не єдине підприємство в Україні, яке виробляє металургійні шлаки, а ринок всередині країни, тим часом, не готовий до утилізації 100% цих відходів.

Отже, необхідно або збільшити споживання шлаків всередині країни, або спрямувати зусилля на спрощення експорту цих матеріалів.

Експорт

Для українських підприємств відкриваються чудові перспективи нарощування експорту шлаків до ЄС. Справа в тому, що на кількох європейських металургійних підприємствах нещодавно закрили доменні печі. Це призвело до дефіциту сировини для виробництва цементів. Думаю, з 2020 року Європейський Союз стане основним напрямком експорту гранульованих шлаків з України.

У 2019 АМКР вдалося першим з українських підприємств поставити шлак до Польщі. У цьому нам сприяла наявність сертифіката RICH, яким підтверджується, що наш гранульований шлак відповідає європейським нормам.

Перешкодою на шляху до нарощування експорту шлаку за межі ЄС є українська нормативна база. Згідно з українським класифікатором відходів, шлак вважається саме відходом, а не побічним продуктом металургійного виробництва. Відповідно, безперешкодний його експорт можливий виключно до країн СНД. Коли ми хочемо експортувати українські шлаки до країн ЄС, потенційним покупцям-європейцям потрібно брати спеціальні дозволи в місцевих органах екологічного нагляду на імпорт відходів у країну.

З метою спрощення експорту «АрселорМіттал Кривий Ріг» ініціював процедуру виведення гранульованого шлаку з класифікатора відходів України. На нашу думку, це дозволить збільшити обсяги експорту шлаку мінімум в 3-4 рази вже в наступному році.

Дорожнє будівництво

Не менш важливою нішею, що дозволяє наростити обсяги утилізації металургійних шлаків, є розвиток будівництва бетонних доріг в Україні. Ні для кого не секрет, що такі дороги служать у 5-6 разів довше, ніж звичні нам асфальтні, а їхня собівартість трохи менша від доріг з імпортованого бітуму. У напрямі АМКР також зробив чимало кроків, серед яких:

  • будівництво експериментальної ділянки автомобільної дороги з різних видів відвальних шлаків (доменних і сталеплавильних). Після проведення випробувань цієї ділянки дороги незалежною експертною організацією були отримані результати щодо міцності: міцність становить 103% (для доріг з доменного шлаку) і 109% (для доріг зі сталеплавильного шлаку) від нормативного показника;
  • ініційовано внесення змін до ДБН з будівництва автомобільних доріг у частині застосування шлаків у будівництві;
  • ініційовані зміни до податкового законодавства в частині мотивації будівельних організацій використовувати металургійні шлаки в будівництві.

На сьогодні ми вже відчуваємо підтримку з боку держави у всіх наших ініціативах, що в найближчій перспективі дасть змогу всім металургійним підприємствам України максимально реалізовувати вироблені шлаки, тим самим покращуючи екологічну та економічну обстановку в країні.

  • Екологія

Які виклики створює CBAM для ЄС і України

Європейський Союз фактично став локомотивом у сфері запровадження СВАМ. Тому СВАМ у певному сенсі –…

Четвер 25 Квітня, 2024
  • Компанії

Чому українському бізнесу вже зараз потрібно розпочинати «зелений» перехід

У Європі поступово набирає оберти процес реалізації стратегічного курсу Green Deal, який передбачає: 1) зниження…

Вівторок 23 Квітня, 2024
  • Держава

Управління відходами добувної промисловості: час на зміни в законодавстві

В Україні добувні відходи становлять близько 70%. На сьогодні немає ефективної системи управління такими відходами,…

Середа 10 Квітня, 2024
  • Глобальний ринок

Чи захистить CBAM європейську сталеву галузь

Єврокомісія в середині лютого почала процес перегляду захисних тарифних квот на імпорт сталі. Приводом до…

Понеділок 4 Березня, 2024
  • Держава

Наскільки швидко Україна може запустити власну СТВ

Однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС є запровадження системи торгівлі викидами (СТВ) парникових…

Понеділок 26 Лютого, 2024
  • Глобальний ринок

Актуальна ситуація на ринку HRC

За даними медіа, покупці не проявляють активності на ринку гарячекатаних рулонів (HRC), оскільки накопичили достатні…

Понеділок 12 Лютого, 2024