Повоєнна відбудова країни скоро стане першочерговим завданням. Президент Володимир Зеленський публічно пообіцяв, що «після нашої перемоги ми відбудуємо усе, що зруйнував ворог, – дуже швидко й дуже якісно». Утім, поки що реальність є не такою красивою та пафосною.
Уже зараз загальні втрати економіки України (прямі та непрямі) через війну можуть сягати $600 млрд. Загальна сума прямої задокументованої шкоди інфраструктури становить майже $88 млрд. Для порівняння: за даними Українського інституту майбутнього, остання оцінка збитків Сирії внаслідок збройного конфлікту, підготована під егідою ООН, сягає $442 млрд, в тому числі прямі збитки від фізичного знищення інфраструктури та промислових об’єктів оцінювалися у $117,7 млрд.
Президент своїм указом від 21 квітня 2022 року №266/2022 створив консультативно-дорадчий орган – Національну раду з відновлення України від наслідків війни.
На мою думку, першочергові завдання Національної ради є такими:
Для належної роботи Національної ради та підготовки фахових пропозицій, які випливають з її завдань, при цій раді створюють робочі групи, зокрема з питань:
До складу робочих груп можуть входити як члени Національної ради, так і представники бізнесу, вітчизняні та іноземні фахівці у відповідних сферах та інші. Тож є надія, що до процесу відновлення країни будуть залучені не лише чиновники, а й експерти та небайдужі громадяни.
Зараз представники України просувають ідею відновлення міжнародним партнерам, запрошуючи приєднатися. При цьому українцям мало що відомо про принципи функціонування Національної ради з відновлення.
Європа підтримує ідеї щодо відбудови України. У діалогах між Україною і країнами ЄС та Великобританією обговорюються принципи та ідеї співпраці, а з деякими країнами – навіть регіони їх можливого патронату в майбутньому.
Основною ідеєю, яку транслює Україна, є залучення країн до участі у відновленні визначених регіонів. Тобто питання відновлення – не лише фінансове, а й прямої участі фахівців: архітекторів, конструкторів, спеціалістів з моделювання простору та ін. Зокрема Данія погодилася очолити процес довгострокового відновлення Миколаєва, Велика Британія – Київського регіону, а Швеція – Миколаївського регіону.
Щодо практичних речей, ініціаторами процесів будуть самі регіони, які насамперед представлять плани з відновлення своїх територій. Отже, левова частка успіху залежатиме від влади та громадськості саме на місцях – від їхніх ініціатив, запитів та адекватної оцінки своїх потреб.
Схематично випливає так, що Національна рада буде координуючим органом між запитами регіонів та країнами ЄС і Великою Британією, які виявлять бажання своїми ресурсами, технологіями та досвідом доєднатися до відновлення.
Крім того, Данія вже стала першим донором Фонду відновлення в частині енергетичної інфраструктури. За кошти цієї країни придбають аварійне енергетичне обладнання, паливо для виробництва електроенергії та опалення.
Проте зрозуміло, що відновлювати країну доведеться здебільшого самим українцям. Тож чекаємо на прозорість процесів та можливість долучитися до відновлення на початковій стадії, а не бути пасивними спостерігачами.
Окремо слід готувати комплексні програми відновлення міст, де внаслідок обстрілів знищений житловий фонд і промислові потужності, а також комплексні програми відновлення окремих напрямків інфраструктури. Зараз Офіс Президента разом з Міністерством регіонального розвитку, з усіма військовими адміністраціями, громадами формує каталог кожної області.
Уже зрозуміло, що відновлення країни потребуватиме залучення величезних ресурсів та триватиме не один рік. Напевно, вже під час війни потрібно готувати основу для масштабного відновлення країни по її завершенню, що вже певною мірою відбувається.
Плани вже не обмежуються просто відновленням зруйнованих об’єктів, а й передбачатимуть відновлення економіки на новій технологічній базі зі зменшеною енергозатратністю, модернізацію держструктур і максимальне прискорення розвитку України. Модернізація та прискорення через відновлення – цікавий та актуальний підхід якісного покращення усіх аспектів інфраструктури. Такий шанс з’являєтеся нечасто.
План дій вже розробляється. У парламентському комітеті з питань економічного розвитку вважають, що в процесі розроблення згаданого Плану відбудови економіки, який має підтримуватися міжнародними донорами, значну увагу слід приділити передусім питанням кредитної підтримки. Тобто важливо мати не просто плани відновлення, а й відповідні джерела фінансового забезпечення. Хоча більш доречним видається отримання грантової (безповоротної) фінансової допомоги на відновлення, а також використання заморожених резервів Росії, оскільки український держбюджет і без того переобтяжений раніше залученими кредитами. За оцінками МВФ, валовий державний борг України у 2022 році зросте до 86,2% ВВП у порівнянні з 49% ВВП минулого року.
Про масштабний підхід уряду свідчить усвідомлення ним того факту, що стратегічно важливими для національної економіки в повоєнний період, поряд із сільським господарством, мають стати такі галузі промисловості, як машинобудування, залізорудна й металургійна промисловість, хімічна та фармацевтична промисловість, а також сучасний та потужний військово-промисловий комплекс.
У Мінекономіки вже представили дорожню карту повоєнного відновлення України. Основні принципи плану відновлення:
За офіційними даними, державі на сьогоднішній день необхідно надати майже 600 тис. квартир для забезпечення переселенців житлом. Заплановано, що до кінця 2022 року буде збудовано 30 тис. квартир загальною вартістю 36 млрд грн. Отже, завдання з відновлення є надзвичайно масштабними.
У ринковій економіці є лише два напрямки розвитку. Перший напрямок – створення продукту. Сюди можна віднести:
Другий напрям – створення попиту. У контексті відбудови країни – заходи щодо підвищення добробуту населення, сприяння появі платоспроможного попиту:
Мабуть, у наших реаліях необхідно буде задіяти обидва напрямки та їх можливі механізми, адже питання житла буде ключовим у повоєнному відновленні країни з огляду на масштаб зруйнованого житлового фонду.
Європейський Союз фактично став локомотивом у сфері запровадження СВАМ. Тому СВАМ у певному сенсі –…
У Європі поступово набирає оберти процес реалізації стратегічного курсу Green Deal, який передбачає: 1) зниження…
В Україні добувні відходи становлять близько 70%. На сьогодні немає ефективної системи управління такими відходами,…
Єврокомісія в середині лютого почала процес перегляду захисних тарифних квот на імпорт сталі. Приводом до…
Однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС є запровадження системи торгівлі викидами (СТВ) парникових…
За даними медіа, покупці не проявляють активності на ринку гарячекатаних рулонів (HRC), оскільки накопичили достатні…