© www.shutterstock.com
Підписавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україна взяла на себе зобов’язання щодо впровадження положень Рамкової директиви №2008/98-ЕС від 19.11.2008 та приведення у відповідність до неї законодавства з обігу відходів. Але, на жаль, народжений у стінах Мінприроди проект, як і слід було очікувати, спрямований не на вдосконалення системи обігу та утилізації відходів, а на кардинальне посилення регуляторного впливу самого міністерства.
Це суперечить курсу на дерегуляцію і спрощення ведення бізнесу в Україні, а також призведе до значних негативних наслідків у сфері провадження діяльності з металобрухтом як одним з видів відходів: скорочення обсягів постачань брухту на металургійні підприємства, створення корупційних умов на ринку металобрухту, дестабілізація ринку.
Під гаслом «вдосконалення дозвільно-ліцензійної діяльності у сфері управління відходами» пропонується створити орган, який контролюватиме всі стадії поводження з відходами, надаючи низку адміністративних послуг. Це не лише суперечить принципам дерегуляції та спрощення ведення бізнесу, а й створює новий орган з високим ризиком корупції – всі ще пам’ятають діяльність ДП «Укрекоресурси».
Незрозумілі також пропозиції Мінприроди щодо запровадження нових термінів та положень, які не мають жодного стосунку до екологічного контролю безпечних відходів – насамперед металобрухту чорних та кольорових металів, а також спроби зміни термінів, визначених в Законі «Про металобрухт».
Категорично неприйнятною є й пропозиція Мінприроди щодо впровадження тотальної дозвільної системи, яка довела свою неефективність і була скасована в 2015 році. Основною причиною скасування, нагадаємо, була саме корупція та протиправний тиск на бізнес.
Наприклад, важко зрозуміти необхідність видачі дозволів на переміщення безпечних відходів – вторинної сировини (металобрухт, макулатура, склобій) територією України.
Слід також зауважити, що європейський досвід дещо відрізняється від «прогресивного бачення» ситуації Мінприроди. Так, в ЄС дозвільна система запроваджена лише щодо поводження з небезпечними відходами, а збирання та переміщення відходів із зеленого списку не потребує жодних дозволів – брухт приймається як від фізичних осіб, так і від юридичних осіб.
Розробники законопроекту не проводили глибокого аналізу впливу нововведень на інтереси держави, громадян та бізнесу, а також корупційної складової при оформленні дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управлінні відходами.
З метою виконання зобов’язань України щодо приведення екологічного законодавства у відповідність до вимог ЕС, усунення протирічь з чинними законодавчими актами, збереження курсу на зменшення тиску чиновників на бізнес, зниження корупційної складової УА «Втормет» та «Укрметалургпром» запропонували такий механізм:
Починаючи з 2021 року, відбулося значне зростання тарифів на перевезення вантажів добувної промисловості. Наприклад, тарифи…
Рівень ставок фрахту залежить від багатьох факторів, які можна розділити на ринкові (економічні), військово-політичні та…
Ознайомитись з дослідженням «Opportunities for rebuilding for iron&steel industry of Ukraine» підготовленим для OECD Steel…
У 2022 році українські порти опинились під блокадою. Сотні укладених контрактів зупинились – частина була…
Повний текст дослідження GMK Center «Обмеження на експорт брухту у світі 2025» можна переглянути за…
Глобальна тарифна війна, яку започаткував американський президент Дональд Трамп, знаходиться у самому розпалі. Рівень невизначеності…