Exclusive Україна готує звернення до Євросоюзу про відтермінування CBAM

Робота з цього питання триватиме найближчими місяцями

На початку повномасштабної війни в умовах вимушеного дефіциту багатьох видів продукції масовий притік імпорту сильно допоміг країні та економіці. Інші країни – Євросоюз, США, Великобританія відкрили свої ринки, чим також допомогли Україні вистояти у надскладних 2022-2023 рр. Але зараз міжнародні партнери почали обмежувати доступ українського експорту на свої ринки.

Про своє бачення ситуації заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка розповів на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту». GMK Center переказує основні тези його виступу.

Торговельні відносини між Україною та ЄС

З 6 червня Україна повертається до режиму вільної торгівлі, закріпленого в Угоді про асоціацію. До цього часу у нас діють автономні торговельні заходи ЄС, що лібералізували умови доступу українських товарів на європейський ринок. Повернення до режиму вільної торгівлі є досить гарним варіантом, оскільки по промислових товарах в нас мит не було і не буде. По більшості аграрних товарів так само.

У 2024 році Єврокомісія зробила застереження, що продовження автономних торговельних заходів у 2025-му не буде, пообіцяла провести перегляд по статті 29 Угоди про асоціацію, щоб збільшити доступ українських товарів на ринок ЄС і європейських на ринок України. Натомість, з 29-ю статтею ми поки що трошки пригальмувалися через низку зовнішніх обставин, але сподіваюсь, що відповідне рішення ми знайдемо досить швидко.

Ми докладемо всіх зусиль, щоб після 6 червня не було ніяких фактичних змін, крім юридичних,  принаймні, на час, поки ми будемо домовлятися щодо нових параметрів лібералізації торгівлі товарами, які не були повністю лібералізовані. Хоча очевидно, що ситуація далеко не така оптимістична, як по інших напрямах співпраці з Євросоюзом.

Наш підхід – залишити умови торгівлі такими, як вони є зараз, можливо, навіть більш вільними, але при цьому контрольованими. Ми достатньо конструктивно працюємо з Єврокомісією, але очевидно, що це буде комплексне рішення по всіх торговельних нюансах.

Ми вже маємо приклад металургії, відносно якої ЄС фактично схвалив рішення про те, що до України не будуть застосовуватись заходи торговельного захисту. Українська металургія вже стала більш зрозумілою для європейської металургії – більше інтеграції і стабільних постачань.

Український агробізнес також дуже інтегрований з європейським. Ми є одним з головних постачальників кукурудзи в Євросоюз, і тому Україна є кормовою базою для європейського тваринництва. З іншого боку, європейські постачальники, зокрема у сегменті птахівництва, глибоко інтегровані в український ринок: 100% інкубаційного матеріалу надходить з ЄС. Від інтеграції українського сільського господарства до внутрішнього ринку ЄС всі фермери в Європі лише виграють, хоча зараз вони дуже побоюються імпорту нашої агропродукції.

Торговельні мита США щодо України

Питання скасування мит знаходиться на порядку денному. У нас незабаром буде розмова з торгівельним представником США в Україні Джеймісоном Гріром. Інша справа, що зараз американські тарифи і новий підхід до них – це нова реальність.

Потрібно враховувати, що частина мит встановлена Конгресом США, а не лише виконавчою владою, що ускладнює процес їх скасування. Ситуація також ускладнюється новим підходом США до тарифної політики, який передбачає асиметричне зняття тарифів лише з окремих країн або товарів, як це було, наприклад, у випадку нещодавньої угоди з Великою Британією.

Для нас важливо, зняти мита на металопродукцію – 25% на сталь та 10% на алюміній. Цілком можливо, що ми цього рішення доб’ємося, хоча не буду обіцяти, тому що насправді ми лише на початку процесу перемовин. Наша команда до цього була зайнята лише питаннями ресурсної угоди з США та створення відповідного фонду.

Президент Володимир Зеленський вже звернувся до Дональда Трампа з пропозицією створити зону вільної торгівлі з США. Це, відповідно, буде наступним етапом наших розмов. Нас це цікавить, незважаючи на те, що США не є нашим основним торговельним партнером. Нас цікавлять угоди про вільну торгівлю з усіма країнами G7 (наразі вже є домовленості з ЄС, Великою Британією та Канадою), але нам потрібні ще США та Японія.

Дедалі більше українських виробників усвідомлюють, що краще будувати свою стратегію експортну продажу  з орієнтиром на розвинені ринки, де більші вимоги до якості, що, відповідно, створює більшу додану вартість і прибутковість. З цієї перспективи для нас важливо зробити акцент на можливості експортувати більше до США і мати відповідну угоду про вільну торгівлю.

Чи є для цього підстави? Думаю, що створення фонду створює для цього підстави, тому що повністю реалізувати його ідею можна, якщо мати рамки роботи також в межах угоди про вільну торгівлю, яка не лише регулює тарифи, але й інші правила – прозорість, передбачуваність регуляторного середовища тощо.

Застосування CBAM щодо України

Ми довго з’ясовували, хто, як та до кого має звертатися в Єврокомісію. Ми досить довго вели діалог з Єврокомісією, намагалися зрозуміти, як це має працювати. Тому ми вже переходимо в активну фазу роботи над винятком щодо впровадження Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) для України.

Уряд наразі готує офіційні звернення до Єврокомісії з проханням надати винятки як для України загалом, так і окремо для експорту електроенергії. Робота з цього питання триватиме найближчими місяцями.