У передчутті післясмаку: чим Україна відповість на епідемію

Зараз такий час, коли колеги просять утримуватися від слабо обґрунтованих прогнозів про наслідки впливу епідемії коронавірусу на економіку України. І це правильно. Насправді ніхто не розуміє, коли захворюваність піде на спад і у нас, і в західних країнах, коли закінчиться карантин, чи буде друга хвиля епідемії восени. Дати більш-менш адекватний прогноз у такій ситуації неможливо. Тому термін актуальності будь-яких прогнозів зараз не перевищує тижня. І ставитися до них варто як до одного зі сценаріїв з невисоким ступенем реалізованості.

Цей матеріал – реакція на той інформаційний фон, який зараз наповнює мережі. Прошу не розглядати це як прогноз. Але про всяк випадок людям зі слабкими нервами і вагітним варто відійти від екранів.

Більшість думок зводиться до того, що головний удар припаде на другий квартал. І цей удар буде сильнішим, ніж під час фінансової кризи в четвертому кварталі 2008 року. Падіння ВВП у США і ЄС в квітні-червні може досягати 30%. Наприклад, Goldman Sachs і Morgan Stanley очікують в США падіння до 30%, Bank of America – 24%, JP Morgan – 14%, а глава ФРБ Сент-Луїса заявив про можливе падіння на 50%. Ці прогнози засновані на припущенні, що захворюваність піде на спад у середині другого кварталу, а до кінця кварталу почнеться певне відновлення ділової активності. Від України можна було б очікувати порівнянних темпів падіння, оскільки у нас приймаються аналогічні карантинні заходи, а наш експорт повністю залежить від активності на цих ринках.

Але якщо звернути увагу на статистику споживання електроенергії в Україні, то ми побачимо зниження на 6,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Серед причин – як більш висока температура навесні цього року, так і заходи карантину, а також – обмеження виробничої активності. «Укренерго» очікує, що за підсумками березня споживання електроенергії знизиться на 8,2%. Якщо з цих даних виключити чинник потепління, то вийде, що карантин знизив споживання електроенергії в Україні на 5-6%. Таке падіння споживання характерно для зниження ВВП на 8-10%. Тобто вже зараз ми маємо 8-10% падіння економіки.

Промисловість ще не повною мірою встигла відчути падіння попиту на експортних ринках. Це проявиться в найближчі два тижні. Тож можна чекати просадки до 12-15% у другому кварталі з надією на відновлення восени. Тому прогнози українських компаній про зниження економіки в межах 4-5% за підсумками року цілком реальні.

Але якщо будуть вжиті заходи щодо зупинення промислових підприємств, втрати будуть в рази більшими, а наслідки катастрофічними. Необхідно розуміти, що частка промислових галузей (добувна й обробна промисловість) у ВВП становить понад 30%, а з урахуванням суміжних галузей вона істотно більша. Наприклад, металургія в суміжних галузях створює в 1,3 раза більше доданої вартості, ніж сама безпосередньо. Крім того, специфіка деяких галузей, тієї ж металургії, передбачає значні витрати на запуск після зупинення.

З хороших новин: інвестбанки очікують, що економічна криза може бути короткостроковою, оскільки зумовлена не фундаментальними, структурними проблемами, а форс-мажорних подією.

Але темпи відновлення залежатимуть від дій влади. Про це прямо заявляла Єврокомісія, коли опублікувала свій прогноз, згідно з яким економіка ЄС може знизитися від 0% до 1% у 2020 році в результаті епідемії. Ось цей діапазон залежить від дій урядів країн-членів. Один відсоток річного зростання (падіння) для ЄС – вкрай важливий показник.

І ми бачимо відповідь країн ЄС:

• Франція – 2% ВВП – фіскальні заходи, 13% ВВП – державні гарантії за корпоративними банківськими кредитами;
• Німеччина – 4,5% ВВП – фіскальні заходи та інвестиції, 24% ВВП – державні гарантії за корпоративними банківськими кредитами;
• Італія – 1,5% ВВП – пакет допомоги бізнесу, 20% ВВП – додаткова ліквідність;
• Польща – 9,2% ВВП пакет допомоги бізнесу й людям, які втратили роботу.

Сполучені Штати також оголосили найбільш масштабну програму стимулювання економіки. На боротьбу з наслідками коронавірусу виділено $2 трлн. Це еквівалентно 9,5% ВВП.

Чекаємо аналогічних дій від нашого уряду. За даними ЗМІ, правки Кабміну до бюджету передбачають скорочення фінансування будівництва доріг. Хоча найдієвіший механізм підтримки економіки в кризові моменти – інвестиції в інфраструктуру.

В Україні зношеність об’єктів інфраструктури критична, тому простір для діяльності великий. Але як на джерело коштів можна розраховувати тільки на кошти МФО. Кожна гривня, інвестована в будівництво у 2018 році, приносила 0,73 грн доданої вартості в самому будівництві, суміжних галузях і за рахунок споживчих витрат працівників. Такі розрахунки можна зробити на підставі таблиці «Витрати-Випуск». Це означає, що мультиплікатор інвестицій дорівнює 1,73. Якщо припустити, що за підсумками року нас очікує падіння ВВП на 4-5%, то для нейтралізації втрат знадобиться 90-110 млрд грн ($3,3-4,0 млрд, або 2,2-2,7% ВВП). Труднощі можуть бути не тільки у фінансуванні, а й в освоєнні коштів, тому що настільки масштабні програми в Україні були лише під час підготовки до ЄВРО-2012. Об’єктами, запущеними під час реалізації програми, всі користуються вже 8-10 років.

Резюмуючи: Україна має шанс зазнати менших збитків від карантину, ніж інші країни, у другому «кризовому» кварталі. Але за підсумками року, найімовірніше, втрати будуть значно більшими. Дуже багато залежатиме від дій нашого уряду із запобігання наслідкам кризи.

Матеріал опублікований тут