Карантин страшніший за вірус

Наслідки карантину, який запровадили для боротьби з епідемією коронавірусу, як показує практика, більш небезпечні, ніж сам вірус. Економічна активність в Україні зійшла на мінімум. Продуктові магазини й аптеки якось працюють, але велика частина ринку послуг та ритейлу зупинена. Це відчутно позначиться на нашому економічному розвитку.

Найголовніша помилка в цьому процесі – відсутність нормальної статистики щодо захворюваності через недостатню кількість тестів на коронавірус. Це не дає змоги побачити загальну картину. Ми не розуміли й досі не розуміємо, якою є смертність від коронавірусу – 1%, 2% чи все-таки не більше 0,1% (тобто на рівні норми). Якщо правдиве останнє, то, виходить, щоб зупинити гангрену, нам відрізали руку. Гангрена зупинилася, але руку вже не повернути.

Які антикризові заходи варто реалізувати в цій ситуації? Рейган говорив: «Найкраща соціальна програма – робота». І створення робочих місць може бути найкращою антикризовою програмою.

Як їх створювати?

1. Збільшити видатки бюджету на фінансування інфраструктурних проектів.

2. Окремою категорією інфраструктурних об’єктів я виділив би створення індустріальних парків, науково-технічних парків і зон експортної переробки.

Екс-прем’єр-міністр Олексій Гончарук хвалився, що у нас є близько 1000 об’єктів під приватизацію. Упевнений, більша частина цих об’єктів – порожні заводи, підприємства, адміністративні корпуси та ін. Такі об’єкти є чудовим майданчиком для створення індустріальних парків, вирішуючи проблему підключення до енергомереж, водопостачання та інших комунікацій.

Наприклад, київський завод «Більшовик», замість того щоб перетворитися в торговий центр, міг би стати сучасним інноваційним комплексом, який створював би додану вартість.

3. Критично необхідно нарівні зі збільшенням держзамовлень включити до закону про держзакупівлі норму про локалізацію продукції, щоб гроші залишалися всередині економіки країни, а не витрачалися на імпорт.

4. Створення цільових програм фінансування, бажано довгострокових проектів з високим потенціалом зростання, експорту та масштабування.

5. Залучення інвестицій має стати ключовим завданням, причому кращого часу для цього не придумаєш, адже зараз відбуватиметься повна перестановка глобальних ланцюжків вартості.

6. Країна має зосередитися виключно на збільшенні експорту. Слід запустити роботу організації, яка фінансує експорт (ЕКА). До посольств потрібно повернути торгових представників. Причому це теж мають бути продавці-суперзірки. І всередині країни такі організації, як Export Promotion Office (ЕПО), мають координувати роботу з цими представниками. Щоб не тикати пальцем в небо, а мати конкретне розуміння ринків різних країн, їх потреб і шляхів пошуку рішень для задоволення цих потреб.

Висновок

Такі заходи скоротять ризик зростання безробіття, сприятимуть створенню нових робочих місць і, як результат, зростанню споживання. Якщо ж просто давати державну допомогу людям, які опинилися в біді, то ми стимулюватимемо неконтрольоване споживання – левова частина коштів піде на купівлю товарів неукраїнського походження. Адже ми – імпортозалежна країна.

Ресурси в нашій країні дуже обмежені. 30% держбюджету йдуть на погашення боргу. Тому ми не можемо собі дозволити такі заходи, які здійснюють, скажімо, США чи Європа. Нам потрібно приймати дуже виважені та продумані рішення.