Норми Податкового кодексу щодо Platts не можуть застосовуватись для трансфертного ціноутворення, а регулюють виключно рентну плату

Поточна практика контролю податківцями трансфертного ціноутворення (ТЦУ) вказує на недобросовісністьконтролюючих органів, оскільки одне і те саме рішення можуть використовувати вибірково до платників податків різних галузей та навіть в межах одного сектору. Крім того, використання одного джерела інформації – котирувань Platts – несе загрозу для усього українського гірничодобувного сектору, що орієнтований на експорт.

Негативний прецедент

Для підприємств гірничодобувної галузі та паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) висновок Верховного Суду України у справі Полтавського ГЗК (ПГЗК) від 27.06.2022 р. створив прецедент. Податківцям вдалося переконати суд, який і надав правовий висновок стосовно того, що норми 14.1.269 та 14.1.270 (вони з’явились 01.01 2015 р. і визначають термін Platts) повинні застосовуватись для контролю ТЦУ.

До сьогодні профільні юристи жодного разу не чули пояснення, чи застосовуються норми пп. 14.1.269  та 14.1.270 до ТЦУ взагалі. Прецедентне рішення Верховного Суду щодо ПГЗК надало право ДПС України застосовувати цінові котирування Platts як єдине джерело інформації для будь-якої операції ТЦУ.  Нагадаю, що норма щодо застосування цих котирувань була ухвалена у грудні 2014 року виключно для розрахунку рентної плати за добування корисних копалин.

Податківці почали вибірково застосовувати ці норми під час перевірок трансфертного ціноутворення металургійних підприємств та ГЗК «Метінвесту» та Ferrexpo. Цікаво, що податківці не застосували цей підхід до платників податків із цієї ж  гірничо-добувної галузі економіки (наприклад постанова Верховного Суду щодо ТОВ «РУДОМАЙН»), тобто це стало певною маніпуляцією. Фіскали де-факто ввели в оману Верховний Суд, оскільки тема ТЦУ – досить специфічна, навіть не всі податкові юристи детально в ній розбираються. А суд ухвалив рішення, що норми 14.1.269 та 14.1.270  повинні застосовуватися лише для двох галузей економіки – гірничодобувної  та паливної енергетичної, виключно на основі недобросовісної поведінки контролюючого органу

Чи коректно використовувати лише Platts

Контроль ТЦУ з використанням цінових індикативів на кшталт Platts можливий тільки для першого методу ТЦУ – методу порівняльної неконтрольованої ціни. Загалом українським законодавством встановлено 5 таких методів. Якщо компанія використовує, наприклад, метод чистого прибутку, то застосування методу співставних цін буде неможливим.

Крім того, згідно даних «великої четвірки» аудиторських компаній, практики застосування одного джерела інформації для контролю ТЦУ немає у всьому світі, оскільки це суперечить самій суті ТЦУ. Тому, досвід України суперечить міжнародній практиці і дискримінує український бізнес.

Важливо і те, що Platts – приватна компанія, вона не розкриває джерела, на основі яких надає індикативні ціни. Тому, проконтролювати коректність їх цінових котирувань неможливо. Використання Platts у якості єдиного джерела інформації для контролю за ТЦУ може нести ризики тиску на гірничодобувний та паливно-енергетичний сектор. Це може статися, якщо Platts покаже певні котирування для регіону Чорного моря, які можуть зробити будь-яке українське експортно-орієнтовне підприємство нерентабельним.

Суперечлива практика

У грудні 2021 року ДПС надіслала своїм територіальним органам лист, щодо заборони суперечливої поведінки (добросовісності) при розгляді ТЦУ. Напевне, що добросовісність має торкатися усіх справ, але на практиці це не так.

Судова практика також демонструє непослідовність ДПС з різницею в місяць. В одних судових справах від компаній вимагають застосування котирувань Platts (у випадку окремих підприємств «Метінвесту» або Полтавського ГЗК, а в інших – не вимагають, як, наприклад, у гірничодобувної компанії «Рудомайн». Також був кейс по «АрселорМіттал Кривий Ріг», який закінчився на рівні апеляції в 2018 році і жодних тверджень щодо обов’язковості використання даних Platts теж немає.

Такі дії податківців під час перевірок контрольованих операцій вказують на суперечливу поведінку та недотримання посадовими особами контролюючих органів принципу добросовісності.

Висновки

В поточних умовах ДПС неважливі законність та коректність своїх дій та висновків, в тому числі у судах. Їх мета – це фіскальна спрямованість, скласти акт перевірки чи аналітичну довідку із сумами занижених податків, що потім одразу передаються до БЕБ або Офісу Генерального прокурора для початку притягнення до кримінальної відповідальності.

Якщо підсумувати: визнання Platts єдиним джерелом інформації для контролю за ТЦ в українському законодавстві не встановлено і є маніпулятивним з боку ДПС. Це несе ризики для ГМК та ПЕК, оскільки створює ризики штучних податкових донарахувань. При цьому строк давності розширений на сім років, тобто до 2013-2014 рр і зупинявся на час карантину та воєнного стану.

Таку думку висловив Володимир Бевза під час круглого столу «Проблеми експортерів під час війни: виклики регулювання», що був організований GMK Center.