
Українські металургійні компанії мають певні очікування щодо застосування ч. 7 ст. 30 Регламенту CBAM до України
Після початку повномасштабного вторгнення Росії українські металургійні компанії практично зупинили реалізацію капітальних проєктів з декарбонізації. Проте після закінчення війни виконання цих планів поновиться, хоча і з певними корективами. Наведемо ключові тези із виступу директорки зі сталого розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг» Ольги Семків на круглому столі «Як CBAM послабить економіку України», який провів GMK Center.
До початку війни «АрселорМіттал Кривий Ріг» та інші металургійні компанії мали багато планів щодо капітальних інвестицій у сфері декарбонізації та зменшення вуглецевого сліду продукції. Побічним ефектом в цьому випадку мало би бути і підвищення конкурентоздатності на європейському ринку. Оскільки Євросоюз сформував плани своїх кліматичних заходів щодо виробників у третіх країнах ще у 2005-2006 рр., то ми були проінформовані, давно готувалися і розуміли, що механізм вуглецевого коригування рано чи пізно стане реальністю.
На жаль, лютий 2022-го перекреслив чимало планів, пов’язаних зі стратегіями декарбонізації, не тільки у нашій компанії, але й в багатьох інших компаніях в Україні. Станом на сьогодні дуже складно впроваджувати великі витратні проєкти, які потребують, зокрема, залучення міжнародних підрядників і величезної внутрішньої експертизи, пов’язаної не тільки з будівництвом, зміною технологічних підходів, але й зі стратегічним плануванням, моніторингом, звітністю, верифікацією викидів парникових газів. Ситуація зараз така, що ні стратегія декарбонізації не може бути впроваджена в повному обсязі, ні пошук експертизи всередині країни не може бути здійснений на всі 100%.
Ми дивимося вперед, сподіваємося, що війна закінчиться в найближчому майбутньому, і ми зможемо повернутися до озвучених раніше планів декарбонізації, які, звичайно, будуть певним чином відкориговані. Змінюються і ринки, і ситуація в Україні, і ці речі мають бути враховані. Але «АрселорМіттал Кривий Ріг» однозначно планує повертатися до планів декарбонізації.
Звичайно, варіант щодо відтермінування фінансових зобов’язань щодо CBAM зі збереженням звітування про викиди відповідно до європейських вимог звучить дуже обнадійливо. Українські металургійні компанії мають певні очікування щодо застосування ч. 7 ст. 30 Регламенту CBAM до України. Це не тільки допоможе зберегти стійкість компаніям металургійного сектору, але й матиме важливе значення для подальшого відновлення всієї української економіки.
Варто зауважити, що в даний момент ми зіштовхуємось з напруженістю при підготовці звітності по CBAM. І до нас надходить інформація від партнерів про те, що деякі митні органи в країнах ЄС вимагають звіт CBAM для того, щоб розмитнити товар. Хоча наразі ми не стикалися з такими ситуаціями, все ж інколи складається враження, що українські компанії краще проінформовані про те, як функціонує механізм CBAM, принаймні в його перехідній фазі, ніж наші європейські партнери.