Особливості повернення валютної виручки: практичні аспекти

Питання повернення валютної виручки є вкрай актуальним, зважаючи на умови воєнного стану.

При здійсненні торгівельних операцій українськими підприємствами з нерезидентами (оплата за імпортовані товари, роботи чи послуги або експорт товарів, робіт, послуг) – валюта або товар повинні зайти в Україну протягом певного строку, який встановлює НБУ.

Граничним строком розрахунків є час, за який має відбутися або оплата за імпортними операціями, або поставка товару за експортними операціями на виконання ЗЕД-контракту.

До початку повномасштабної війни цей термін складав 365 днів, а для угод, здійснених з 5 квітня 2022 року, граничні строки розрахунку становлять 180 календарних змін.

При цьому, на податкові перевірки з питань дотримання валютного законодавства не поширюється дія мораторію, окрім того, вони є одними із найпростіших з точки зору механізму.

Нарахування пені відбувається за наступними правилами:

• пеня нараховується з першого дня, який настає за граничним днем валютного нагляду, тобто з 181-го. Вона становить 0,3% від суми неотриманої оплати за договором (вартості товару, який не був поставлений) за кожний прострочений день;
• пеня нараховується у гривнях, якщо контракт гривневий або ж у гривневому еквіваленті, якщо він укладений в іноземній валюті;
• загальний розмір нарахованої пені не перевищує суму заборгованості.

Нарахування пені здійснюється податковим органом. Податківці спочатку проводять податкову перевірку та фіксують порушення в акті перевірки. Якщо платник його не оскаржує, йому надсилають відповідне податкове повідомлення-рішення (ППР). Така пеня включається до грошових зобов’язань резидента-платника податків й підлягає сплаті впродовж 10 робочих днів після отримання ППР.

Втім, є декілька можливих варіантів, що можуть допомогти суб’єктам господарювання, аби вирішити ситуацію у законний спосіб,  якщо повернення валютної виручки неможливе у граничні строки.

Отримання висновку від Мінекономіки про продовження строків на виконання ЗЕД-контракту. Необхідно звернутися до профільного відомства і отримати такий висновок до закінчення граничних строків розрахунків за контрактом.

Ця процедура є дієвою, проте важливо розуміти, що не всі ЗЕД-контракти підлягають подовженню, наприклад, якщо питання стосується надання послуг. Зокрема, наша юридична фірма стикалася із ситуацією, коли клієнт замовляв за кордоном розробку проєктно-кошторисної документації для подальшого будівництва виробничої лінії. Цей випадок було складно обґрунтувати як такий, що підпадає під перелік тих товарів і послуг, по яких може надаватися висновок Мінекономіки. Важливо мати на увазі, що саме є предметом контракту.

Документи для отримання такого висновку потрібно подавати завчасно, а не тоді, коли є вже прострочка – тоді можливе нарахування пені від дати її виникнення до дати звернення до міністерства.

Документи подаються до відомства в електронній формі. Окрім дотримання строків, важливо чітко підготувати повний їх пакет з обґрунтуванням, чому така валютна виручка не була повернута вчасно.

Подання судового позову на нерезидента або ініціювання арбітражу (залежно від умов укладеного договору).

На період судового розгляду нарахування пені за порушення граничних строків буде зупинене. Проте у випадку програшу клієнта чи закриття провадження з тих, чи інших підстав без зарахування грошових коштів чи поставки товару воно поновиться. Ба більше, пеня буде нарахована і за період розгляду справи судом (арбітражем).

У цьому випадку є додаткові нюанси. Наприклад, якщо компанія подала позов до суду, і він завершився не рішенням про стягнення, а мировою угодою, внаслідок якої позивач отримав кошти, надалі, оскільки це чітко не прописано в законі, може виникнути потреба довести в ході податкової перевірки, що таке повернення валютної виручки стало саме наслідком цих процесів.

Взаємозалік зустрічних вимог, якщо сторони договору «винні» одна одній грошові кошти. Обов’язок сплати коштів припиняється, а угода «знімається» з валютного контролю лише у випадку проведення взаємозаліку до 05.09.2022. Шостого вересня 2022 року набули чинності певні зміни до підзаконного нормативного регулювання, а саме до ряду постанов і інструкцій НБУ, які передбачали заборону на проведення таких транскордонних розрахунків. І власне банки, відмовляючи в знятті контракту з валютного контролю, посилалися саме на це, навіть якщо між сторонами немає руху товарів чи коштів.

Звернення до уповноваженого органу країни розташування сторони ЗЕД-контракту для отримання документа (сертифікат, довідка тощо), що засвідчує наявність форс-мажорних обставин.

Посилання сторони на форс-мажор як підставу для звільнення від відповідальності навіть за умови підтвердження його відповідним сертифікатом, не має наперед визначеної сили. Ці обставини підлягають доведенню у загальному порядку в кожному випадку в ході податкової перевірки та/або при зверненні сторін до суду. Вони будуть  розглядатися у сукупності з іншими обставинами та доказами. Зацікавлена сторона, посилаючись на форс-мажор, має довести, як саме він вплинув на конкретні зобов’язання.

Отримання сертифіката Торгово-промислової палати в Україні, її територіальних підрозділах або в уповноважених органах за кордоном.

У цьому випадку є два важливих аспекти. По-перше, такий сертифікат досить непросто отримати – має бути ґрунтовна доказова база, що причиною невиконання умов контракту стали певні форс-мажорні обставини.

По-друге, навіть за наявності такого сертифіката під час проходження податкової перевірки потрібно надати максимальну кількість додаткових документів, аби можна було прослідкувати причинно-наслідковий зв’язок. Власне наявність сертифіката ТПП не звільняє від відповідальності за недотримання строків повернення валютної виручки, і відповідно, податкова або суд братимуть або не братимуть це до уваги.

Зауважу, що також є позитивна судова практика по так званих «ковідних строках», що обмежували застосування пені на період дії карантину у зв’язку з коронавірусом, а нарахована, але не сплачена за цей період підлягала списанню.  Ця норма міститься в перехідних положеннях Податкового кодексу.

Окрім того, по декількох кейсах, які у нас є зараз в роботі, ми наводимо як аргумент те, що заходи захисту у вигляді встановлення граничних строків проведення розрахунків за ЗЕД-контрактами можуть вводитися Нацбанком на строк не більше шести місяців. Востаннє вони були запроваджені постановою правління НБУ №113 від 7 липня 2022 року, і набрали чинності 9 липня 2022-го.  Тобто, шість місяців спливли 8 січня 2023 року, і станом на зараз ці строки не встановлені.  Проте суди більш схильні сприймати інші аргументи, наприклад, наявність сертифіката ТПП. Однак ми розраховуємо, що з часом цьому питанню буде надано оцінку на рівні Верховного Суду.

Таку думку експерт озвучив під час круглого столу «Проблеми експортерів під час війни: виклики регулювання», що був організований GMK Center.