Оновлення мостів передбачає понад 90% локалізації виробництва

У 2020 році «Укравтодор» запустив першу за всі роки незалежності програму системного оновлення мостового господарства України. Протягом п’яти років заплановано оновити щонайменше 20 мостів у кожній області України. Йдеться про мости, шляхопроводи над залізницею та над дорогами.

У 2020 році в рамках програми було відновлено 158 мостів. Зокрема, здано в експлуатацію низку мостів-довгобудів: «Маршинський» міст через Прут на Буковині, мости через річки Луква і Дністер в Івано-Франківській області, «Буштинський» міст на Закарпатті. Більшість із них почали будувати понад 15 і навіть 20 років тому.

Більшість мостів в Україні були збудовані у минулому столітті. Середній вік 47,2% штучних споруд на державних дорогах коливається від 40 до 60 років. Оновлення мостів, що перебувають в критичному стані, є предметом національної безпеки. Та стан мостового господарства також суттєво впливає на економіку країни. Закриття руху через незадовільний стан чи внаслідок аварії мосту призводить до значних господарських та соціальних втрат.

Яскравим прикладом є наслідки повені у західних регіонах України у 2008 році. Відновлювати мостові споруди після цієї стихії ми завершуємо цього року. Реконструкція чи капітальний ремонт мосту паралізує частину транспортної мережі, порушує товарообіг, гальмує економіку, як правило, великого за площею прилеглого регіону. За цих умов мости мають бути предметом особливої уваги як потенційне джерело економічної й соціальної небезпеки. З останніх прикладів – аварійне руйнування мосту у Львівській області на автомобільній дорозі державного значення Н-17 Львів – Радехів – Луцьк у селі Гайок.

Після реформи децентралізації, коли дороги місцевого значення передали на баланс обласних адміністрацій, у віданні «Укравтодору» залишилося 5442 штучні споруди. Це без урахування мостів на державних дорогах у окупованому Криму, частині Донецької та Луганської областей. На місцевих дорогах мостів близько 10 000. Ще є штучні споруди на вулицях міст та інших населених пунктів, які перебувають у комунальній власності. За 4000 таких відповідають місцеві органи виконавчої влади.

Мостові споруди обстежуються відповідно до державних будівельних норм залежно від віку моста й матеріалу, з якого вони збудовані, та експлуатаційного стану. Будівельні норми передбачають, що поточний середній ремонт слід проводити кожних 20 років з моменту будівництва, а капітальний – кожні 25-40 років. За приблизними підрахунками, 4000 мостів на державних дорогах не ремонтувалися капітальним ремонтом понад 30 років.

Проте ми вже досягли позитивних результатів за 2020 рік і плануємо активно продовжувати роботу й надалі. Окрім власне оновлення мостового господарства, Національна програма відновлення мостів передбачає його ретельне обстеження та інвестиції у профільну освіту.

У 2020 році було відновлено 158 мостових споруд, що становить близько 18% від загальної потреби. На ремонт мостових споруд витратили близько 4 млрд грн. В поточному році ми плануємо відновити 150 мостових споруд. Ще понад 700 мостів потребують першочергового відновлення.

Та ремонтом ми не обмежуємося. «Велике будівництво» – це також зведення транспортних розв’язок на трасі Н-31 Дніпро – Решетилівка, на Північній об’їзній дорозі міста Рівне, на Південному обході м. Дніпро. Ми будуємо великі мости: у місті Кременчук на Полтавщині та цілий ансамбль мостів у Запоріжжі. Також заплановано будівництво нового мостового переходу через р. Південний Буг в Миколаєві, через Дністер біля Ямполя на українсько-молдовському кордоні.

Оновлення мостів в Україні – це зазвичай понад 90% локалізації виробництва. Потреба в складних та допоміжних металоконструкціях для будівництва та відновлення мостів «Укравтодору» на рік становить близько 50 тис. т. Це металоконструкції прогонових будов, арматура, деформаційні шви, опори освітлення, перильне та бар’єрне огородження, труби, двотаври, швелери. Мостобудівники, котрі перемагають у тендерах, закуповують їх в українських виробників. Лише для будівництва Запорізького мегамосту (а по факту 26 штучних споруд у його складі) потрібно 50 тис. т металоконструкцій. Вітчизняні заводи – виробники металоконструкцій можуть виробляти заявлену кількість без затримок, враховуючи потребу для мостів, які розташовані на дорогах місцевого значення та у комунальній власності.

Інвестиції держави в інфраструктуру мають високий мультиплікативний ефект. Перш за все – це створення нових робочих місць, підвищення конкуренції між виробниками продукції, а також підрядними організаціями. Своєю чергою вітчизняні компанії наповнюють відрахуваннями державний бюджет усіх рівнів. Але найважливішим результатом є комфортне транспортне сполучення між регіонами України.