Exclusive «Метал без маржі»: внутрішній ринок стикається з тиском імпорту і падінням попиту

Додатковими проблемами галузі є нестача кадрів, проблеми з логістикою та затримки з оплатами

На українському ринку металоторгівлі відбувається суттєве охолодження попиту. Це було прогнозовано, оскільки після різкого відновлення у 2023 році ринок мав перейти у збалансований стан. Саме тому базовий сценарій розвитку подій у галузі у 2025-му – утримання результатів минулого року.

Поточна ситуація

Початок 2025 року був непростим для всіх учасників галузі. Перевищення запасів на складах трейдерів і виробників призвело до загального профіциту металу, що стимулювало цінову конкуренцію та обвальне зниження цін.

Одночасно посилюється тиск з боку імпорту – передусім із Туреччини та Китаю. З одного боку, це розширює доступний асортимент, з іншого – формує ціновий тиск на національних виробників. У результаті – зниження маржинальності та перехід ринку в стагнаційний режим.

Таким чином, перші шість місяців 2025 року продемонстрували охолодження споживчого попиту на ринку металопрокату. Продажі Vartis скоротилися приблизно на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це – прогнозована динаміка, що свідчить про поступове насичення ринку після інтенсивного відновлення у 2023 році. Наприкінці 2024 року компанія досягла 91% довоєнних обсягів. Проте говорити про повноцінне повернення до рівня 2021 року зарано: рік ще триває, а ринкове середовище залишається волатильним.

Структура попиту

Основними споживачами залишаються машинобудування, аграрний сектор і приватне будівництво. У західних регіонах, на тлі релокації бізнесу та зростання попиту на житло, приватна забудова та комерційні об’єкти продовжують формувати стабільний запит. Значна частина активності припадає на агросектор – фермерські господарства інвестують у склади, логістичну інфраструктуру, технічні споруди. Водночас великий девелопмент і важке промислове будівництво залишаються в режимі очікування, що знижує їхню частку в загальній структурі споживання.

Сегмент відновлення інфраструктури безпосередньо залежить від державного та донорського фінансування. Позитивні сигнали – надходження коштів на казначейські рахунки – відразу конвертуються у зростання попиту.

Проте найбільшим бар’єром залишаються затримки з оплатами. У таких умовах фінансове навантаження лягає на плечі підрядників і постачальників металопрокату, що суттєво гальмує темпи реалізації проєктів. Попит є, але відсутність платіжної дисципліни обмежує його реалізацію.

Структура попиту чітко корелює з потребами економіки у воєнний час. Зростає споживання продукції для виробництва металоконструкцій – труб, листового прокату, швелерів.

Паралельно активізується попит на матеріали, які використовуються для фортифікацій та оборонної інфраструктури – сітки, профільні труби. Натомість обсяги закупівель з боку вагонобудування та гірничої промисловості залишаються обмеженими – ці галузі демонструють стриману динаміку.

Проблеми галузі

Серед системних викликів – нестача кадрів. Воєнний час суттєво ускладнив підбір і утримання кваліфікованих спеціалістів, особливо в сферах із фізичним навантаженням. Попри це, ми бачимо нові можливості – жінки активно долучаються до технічних професій і часто демонструють високі результати.

Не менш критичною залишається логістика: подовжені терміни доставки, нестабільна вартість транспорту, складнощі на прикордонних переходах. Все це посилюється агресивною конкуренцією на фоні імпорту, що тисне на прибутковість і довгострокову стійкість бізнесу.

Обережний прогноз

Очікування від ринку металоторгівлі виважені: базовий сценарій – утримання результатів 2024 року. Український ринок металу адаптувався до умов війни, але зростання можливе лише за умови реалізації масштабних відновлювальних програм. Якщо вдасться стабілізувати енергетику та забезпечити безперебійне фінансування будівництва – це стане драйвером пожвавлення.

Проте значна частина ризиків – поза межами контролю бізнесу: йдеться про безпекову ситуацію, мобілізаційні виклики, обсяги міжнародної допомоги.

Для нашої компанії 2025 рік, імовірно, стане роком стабілізації та консервації позицій – із підготовкою до зростання у середньостроковій перспективі.