У процесі післявоєнного відновлення головну роль будуть відігравати обсяг та характер інвестицій. Хоча міжнародні партнери готові підтримувати Україну, частину видатків має взяти на себе державний бюджет. Також буде необхідно залучати приватні інвестиції, яких і до війни було небагато. Як підтримати приватний сектор та яку роль він відіграє у відновленні, ми у Центрі економічного відновлення розповіли під час події «Рух капіталу. Інвестиції у відновлення України». Тепер коротко про головне.
За експертними підрахунками, після закінчення війни видаткова частина бюджету України суттєво збільшиться:
Таким чином, щоб повоєнна Україна існувала, державні видатки повинні бути на рівні $110 млрд проти $80 млрд у 2021 році. Потреба в фінансуванні відновлення та модернізації економіки може досягти $500 млрд протягом 10 років.
За нашими оцінками, Україна може розраховувати на три джерела інвестицій. В ідеалі – аби були мобілізовані всі з них.
Тобто за один рік очікувані видатки на відновлення в середньому будуть на рівні $50 млрд: $20 млрд – міжнародна допомога, $15 млрд – приватні інвестиції і до $15 млрд – бюджетні витрати.
Для того, аби профінансувати державні видатки у розмірі $110 млрд, потрібно, щоб розмір економіки був суттєво більший, ніж зараз. А для того, щоб після завершення програм міжнародної допомоги чи вичерпання репарацій, державний бюджет зводився, загальний ВВП України (якщо рахувати у цінах 2021 року) має перевищувати $280 млрд. Подвоєння ВВП за найближчі 10 років повинно сприйматися питанням виживання країни, а не просто питанням добробуту.
Для суттєвого збільшення ВВП необхідно, щоб темп зростання економіки становив від 7% на рік, а розмір державного сектору був якомога меншим. При цьому за умови державних видатків на рівні $110 млрд, очікуваний їхній розмір складає 75% від очікуваного післявоєнного ВВП. Для України доцільним та реалістичним може бути рівень перерозподілу економіки через публічні фінанси на рівні 40%.
Таким чином залишається відкритим питання – за рахунок чого може бути збільшений український ВВП в ситуації, коли частина економіки фізично знищена, а мільйони українців знаходяться за кордоном.
Більше того, якщо мова йде про зростання ролі України у глобальному світі, то український ВВП доведеться збільшити до більш ніж $400 млрд (поточний рівень економік Польщі та Туреччини). Замість довоєнних $200 млрд чи післявоєнних, ймовірно, $160 млрд. В іншому випадку Україна просто залишатиметься бідною країною з недофінансованою соціальною сферою та слабким сектором безпеки та оборони.
Подвоєння ВВП неможливо без підвищення рівня технологічної складності економіки, тоді як наявний тренд – зворотній. Порівняно з розвиненими економіками, український експорт характеризується відносно низькою складністю продукції. Навіть сільськогосподарська продукція, яка у 2021 році становила левову частку від загального обсягу українського експорту і має значно нижчу складність порівняно з аграрним експортом Польщі чи Німеччини. Іншими словами кожен робітник має створювати максимальну додану вартість.
Критично важливим для України процесом буде євроінтеграція та поглиблення партнерства з розвиненими країнами. Україна здатна суттєво доповнити концепцію стратегічної автономії Європейського союзу за рахунок реалізації внутрішнього потенціалу у ключових сферах.
Попри те, що Україна має або може мати значні конкурентні переваги, обсяги залучених інвестицій залишаються низькими через ряд перешкод. Більшість з них носять адміністративний та регуляторний характер і можуть бути подолані (судова система, корупція, правоохоронні органи, регуляторна політика тощо).
Єдиний спосіб для України скоротити та ліквідувати розрив із країнами з високим доходом – створити умови для швидкого та довгострокового економічного зростання. Його темпи повинні бути не тільки вищими за середньосвітові (2.5 – 3% ВВП), а й країн Європи, Азії та Америки (5 – 7% ВВП), що розвиваються.
Ключовим пріоритетом для досягнення необхідних темпів економічного зростання для України є покращення інвестиційного клімату:
Практика розвитку економіки України, характер зовнішніх загроз, якість внутрішніх інститутів, зокрема фінансових, потребує системних, глибоких, синхронних трансформацій ринків.
Починаючи з 2021 року, відбулося значне зростання тарифів на перевезення вантажів добувної промисловості. Наприклад, тарифи…
Рівень ставок фрахту залежить від багатьох факторів, які можна розділити на ринкові (економічні), військово-політичні та…
Ознайомитись з дослідженням «Opportunities for rebuilding for iron&steel industry of Ukraine» підготовленим для OECD Steel…
У 2022 році українські порти опинились під блокадою. Сотні укладених контрактів зупинились – частина була…
Повний текст дослідження GMK Center «Обмеження на експорт брухту у світі 2025» можна переглянути за…
Глобальна тарифна війна, яку започаткував американський президент Дональд Трамп, знаходиться у самому розпалі. Рівень невизначеності…