(с) shutterstock.com
Міністр фінансів, представляючи проєкт бюджету на 2022 рік, запропонував прив’язати значну частину державних витрат до прийняття законопроєкту №5600. Виявилося, що від цього залежать і реконструкція аеропортів, і підготовка до довгоочікуваного перепису населення, і цифровізація, і багато іншого.
Мій аналіз свідчить, що ніяких додаткових 30 млрд грн, які від законопроєкту №5600 розраховує отримати Міністерство фінансів у 2022 році, не буде. Основні надходження передбачалися за рахунок руди. Але вона впала нижче $100/т. Удар по фермерах, яким хочуть запровадити мінімальні податкові зобов’язання й у 4-5 разів збільшити мінімальний податок на землю, згідно з поточною версією, відклали до 2023 року. Податок на землю стягуватимуть у 2023 році за підсумками 2022 року. ПДВ щодо будівництва вже прибрали. Можливо, держава зможе отримати щось від екологічного податку. Але загалом, за моєю оцінкою, максимум, що вони зможуть зібрати, – це додатково 5-10 млрд грн.
При цьому в бюджеті 2022 року за поточними доходами, без додаткових надходжень від №5600, є резерви на 110 млрд грн. Це передусім доходи від імпорту: ПДВ, імпортний акциз і мито. Є резерви й за неподатковими доходами, мінімум на 45-50 млрд грн. За моєю оцінкою, на економічну діяльність у поточному році буде витрачено близько 250 млрд грн. А до консолідованого бюджету на 2022 рік Мінфін заклав лише 199 млрд, тобто на 20% менше. Але, незважаючи на це, він рапортує про збільшення на рівні держбюджету.
За такої композиції бюджету, при тому, що бюджетні організації також збільшують свої тарифи – на оренду, на навчання в дитячих садках тощо, – зрозуміло, що ціни скрізь поступово зростають. За моїм прогнозом, економіка у 2022 році розвиватиметься за інфляційним сценарієм, рівень інфляції значно перевищить 6,2%, закладені в проєкті бюджету. Це дасть підприємствам змогу генерувати більше податків і підвищити бюджетні надходження за нинішнього рівня оподаткування.
Отже, все економічні витрати, заплановані в цьому бюджеті та прив’язані до законопроєкту №5600, можна спокійно виконати і без нього. І мати при цьому базовий дефіцит бюджету 2,2% від ВВП, що набагато нижче того прогнозу, який зробив Мінфін.
Держава дуже сильно помиляється в своїх прогнозах в поточному році, і, відповідно, вона неправильно будує прогноз на майбутній рік. Вважаю, це пов’язано з тим, що міністерства починають бюджетний процес ще в березні й орієнтується при цьому на березневі-квітневі прогнози. На початку весни інфляції ще не було, і тоді їхні прогнози були більш-менш адекватними. Хоча Нацбанк оновив свій прогноз уже в першому кварталі й уже було зрозуміло, що інфляція буде вищою. У такому разі це питання до міністерства економіки та якості його роботи. Це не перший випадок, коли вони так помиляються.
Важко сказати, чому держава так недбало ставиться до складання свого головного фінансового документа на рік. На мою думку, держава живе лише одним днем. У мене таке відчуття, що єдиний показник, який для них важливий, – це зібрати максимум грошей з підданих. Будь-якими способами. Гроші просто зараз і якнайбільше, а все інше їх не цікавить. Ви, піддані, самі виплутуйтеся як хочете.
Ринок металопродукції машинобудівного призначення в Україні хоч і значно менший за продукцію будівельного сортаменту, але…
Страхування воєнних вантажних ризиків є найважливішою передумовою успішності морського експорту та імпорту через порти Великої…
Головним активом українських металургійних заводів є їхні робітники. Люди, без яких доменні печі, прокатні стани…
Влітку минулого року українська промислова компанія «Інтерпайп» вперше у своїй історії почала оперувати судном, яке…
Наслідком серії потужних ракетних обстрілів по українській газовій інфраструктурі стало різке зменшення власного видобутку. На…
«Укрзалізниця» пропонує підвищення вантажних тарифів як «чарівну пігулку», яка вирішить проблему з її збитковістю. Але…