Чим спричинений страйк польських перевізників і чи адекватні їх вимоги?

Страйк польських вантажоперевізників, що блокують кордон з Україною, викликаний низкою передумов. Головна з них – непрогнозованість та непередбачуваність наших вантажопотоків, та, власне, сам «дикий» український ринок, що проявився «ціновими гірками» та безладними інвестиціями вітчизняного бізнесу у парк вантажівок протягом 2022-2023 років. Зараз ці автомобілі опинилися в профіциті та заміщають у Європі польський вантажний транспорт, що вимушено простоює в чергах.

Природно, що пропускна спроможність кордону не відповідала вантажопотоку, що зріс у рази з початком повномасштабної війни. Це спричинило черги, в яких простоюють і український, і польський вантажний транспорт. Простої поглинають дві третини часу рейсу та призводять до зниження ефективності, адже одиниця транспорту перевозить менші обсяги вантажів. Нестача рухомого складу (який зв’язаний в чергах) зумовила зростання попиту та цін на послуги логістики.

Торік український бізнес побачив великі комерційні перспективи в купівлі нових одиниць транспорту, адже ціновий тренд на послуги логістики давав змогу прогнозувати його окупність за 1,5-2 роки. До речі, одним із рушіїв цього тренду стало подорожчання залізничної логістики у 2022 році. Як колишній власник найбільшого АТП у Запорізькій області, відповідально заявляю: вартість послуг вантажного автотранспорту завжди корелюється з вартістю залізничного. Тож коли на залізниці, яка перевозить 70% вантажів, ціни «відлетіли в космос», природно, що й на послуги автотранспорту, який перевозить 20% вантажів, вони теж зросли.

За даними галузевої спілки, Інституту дослідження авторинку, за 9 місяців 2023 року українці придбали 20 542 одиниць вантажного транспорту масою понад 3,5 тонни. Це на 37% більше, ніж за аналогічний період 2022-го. Водночас ринок напівпричепів сягнув історичного максимуму. Варто акцентувати, що більшість цього автопарку складали вживані автомобілі.

Що відбулося далі? Кількість транспорту зросла, але зараз він залишився без вантажу, бо світові ціни на зерно, під яке він в основному купувався, взагалі не дозволяють їхати. Тож профіцитний український автопарк зараз просочується в Європу, де автоперевізники шукають собі роботу з іншими вантажами й, поміж іншого, заміщають ось цей польський транспорт, який зараз стоїть у наших чергах.

Тому одну з вимог польських перевізників – надання для авто на номерах ЄС окремої черги в українській системі «Є-черга», я б абсолютно підтримав. Вони не повинні простоювати через наші черги та повинні мати умови перевозити вантажі без зайвих затримок.

Вимоги повернути українським перевізникам дозвільну систему вважаю цілком адекватними. Полякам важко конкурувати на одному ринку з українцями, адже різниця у витратній частині (зарплати, податки, екологічні вимоги) – не на їхню користь, тож ми можемо вийти на їхню вантажну базу з іншою ціною.

Водночас вимагати обмеження кількості дозволів на комерційні перевезення до рівня, який був до початку війни – несправедливо. Українці не тому масово їдуть до вас та повз вас, бо нам так хочеться, а через те, що в нас така ситуація, війна. Буде несправедливим примусово ділити цей вимушено збільшений вантажопотік з польськими й загалом з європейськими перевізниками.

Якщо ми збираємося інтегруватися до Європи, то вже зараз маємо демонструвати, що відкриті, хочемо працювати за їхніми принципами й цінностями. І вони саме цього хочуть від нас, ось на чому зокрема ґрунтується вимога щодо системи «Шлях».

Ця криза – ще один аргумент і для України, і для Європи, що нам потрібні інструменти спільного довгострокового планування логістики. Адже можна боротися з чергою, але набагато краще – зробити так, щоб вона не виникала. Для цього потрібен Єдиний центр планування перевезень. Він полегшив би обмін та аналіз інфраструктурних даних з даними про плани виробництва та торгівлі, сприяв чіткому виконанню всіх логістичних операцій (завантаження, митні операції, перехід кордону). Окрім того, це  виключить перевантаження переходів та створить передумови для здорового балансу між кількістю транспорту та кількістю вантажу.