За останні роки, особливо в поточному, чиновники продемонстрували позитивні зміни в сфері бюджетного відшкодування ПДВ. Утім, далеко не все ідеально. З досвіду юридичного супроводу українських експортерів можемо виділити такі проблемні моменти в системі бюджетного відшкодування ПДВ:
Розглянемо кожну проблему детальніше.
– Після проведення планової чи позапланової документальної перевірки фіскальні органи складають податкові повідомлення-рішення щодо зменшення розміру бюджетного відшкодування ПДВ; зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування ПДВ; зменшення розміру податкового кредиту тощо. Причини, як правило, вказуються надумані. Найпопулярніша з них – нереальні операції з «токсичними»/проблемними контрагентами. Ціль – перевести суму бюджетного відшкодування ПДВ в розряд «оспорюваної»/«непідтвердженої», що дає можливість відзвітувати про відсутність у держави заборгованості перед бізнесом. Як наслідок, допоки платник податків роками судиться з фіскальними органами, формально держава йому нічого не винна. Таке собі безпроцентне кредитування держави з боку бізнесу – щоб отримати кошти потрібно чекати рішення суду касаційної інстанції.
– Під час запровадження системи електронного адміністрування ПДВ очікувалося, що надумані перевірки та претензії на тему нереальності операцій зникнуть, а фіскали перевірятимуть усе виключно на стадії реєстрації податкової накладної. Перевірок справді стало трохи менше, але проблема залишилась – обіцянка не виконана.
– Бізнес вітає декриміналізацію ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), оскільки суттєві зловживання з боку фіскалів пов’язували саме з цією кваліфікацією дій посадових осіб контрагентів. Разом з тим правоохоронні органи наразі масово змінюють кваліфікацію в кримінальних провадженнях на ст. 205-1 Кримінального кодексу України. Прогнозуємо, що тиск залишиться, проте уже «під іншим соусом».
– Ноу-хау від фіскалів – після скасування податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку інспектори виходять на «перепровірку» і за раніше скасованими епізодами заново виносять таке рішення.
– Не обнадіює й так звана нова судова реформа. Передбачається скорочення суддів Верховного Суду з 200 до 100. За нинішнього стану речей це призведе до того, що податкові справи в цій інстанції розглядатимуться навіть не 3-5 років (як зараз), а усі 10. Не кажучи вже про очікуване навантаження та низьку якість судових рішень у зв’язку з цим.
– Існує проблема надуманої зупинки та відмови в реєстрації податкових накладних. Це здебільшого стосується контрагентів експортерів, проте має прямий вплив на подальше бюджетне відшкодування ПДВ.
– Критерії ризикованості платника податків як підстави для зупинки чи відмови в реєстрації податкової накладної затверджені листом ДФС України, що, на нашу думку, є незаконним.
– Проявляється в надуманих кримінальних провадженнях під час проведення слідчих дій, зокрема за ст. 212 та ст. 191 Кримінального кодексу України.
– Існує практика незаконного арешту на підставі ухвали слідчого судді: а) суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ підприємства; б) грошових коштів та іншого майна підприємства в розмірі проблемної суми бюджетного відшкодування ПДВ.
– Очікуємо створення нового органу досудових розслідувань фінансових злочинів – Бюро фінансових розслідувань. На жаль, законодавець наразі «забув» встановити в проекті закону підслідність цього органу щодо розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним відшкодуванням ПДВ. Тому такі злочини й надалі розслідуватимуть нефахові слідчі НПУ, СБУ, ДБР, які не є кваліфікованими та не мають знань у сфері податкового права. Також насторожує те, що за проектом закону новий орган матиме доступ до баз даних Держфінмону, тобто до банківської таємниці щодо рахунків платника податків без ухвали слідчого судді.
– Наразі податкові злочини розслідують навіть слідчі ДБР, які штучно реєструють кримінальне провадження нібито щодо посадових осіб ДФС/ДПС України, а де-факто здійснюють тиск на бізнес.
– Як правило, це має місце у випадках, коли фіскальний орган остаточно програв податковий спір, рішення суду набрало законної сили, проте відшкодовувати спірну суму фіскальний орган все одно відмовляється.
– В зазначених випадках податкові органи не мають жодних юридичних підстав для відмови в бюджетному відшкодуванні ПДВ, проте в листах чи неофіційних розмовах наголошують, що відшкодовувати нічого не будуть, оскільки вони сподіваються, що колись з’являться кошти на судовий збір та вони в майбутньому вчергове подадуть апеляційну/касаційну скаргу з проханням поновити строки.
– Насторожують законодавчі ініціативи щодо зменшення розміру судового збору, зокрема в податкових спорах. Це знову призведе до масових безпідставних оскаржень законних судових рішень з боку фіскалів, тиску на бізнес та штучного відтермінування бюджетного відшкодування ПДВ.
Бізнес очікує продовження конструктивного діалогу з представниками податкових органів. Важливо не призупинити, а продовжити позитивні зрушення в питанні відшкодування ПДВ. Найголовніше питання на сьогодні – повноцінний запуск Державної податкової служби з усіма регіональними відділеннями під «дахом» однієї юридичної особи, а також набір нових мотивованих та кваліфікованих спеціалістів з конкурентними заробітними платами.
Наразі очільник ДПС України Сергій Верланов демонструє відкритість до діалогу, фахове обговорення з бізнесом ініціатив, ризиків та проблем, а також щире бажання навести лад в адмініструванні податків. Важливо, щоб політичні перипетії не стали на заваді формуванню дійсно нової, аналітичної та сервісної податкової служби, а також у вирішенні загаданих вище проблем.
Ринок металопродукції машинобудівного призначення в Україні хоч і значно менший за продукцію будівельного сортаменту, але…
Страхування воєнних вантажних ризиків є найважливішою передумовою успішності морського експорту та імпорту через порти Великої…
Головним активом українських металургійних заводів є їхні робітники. Люди, без яких доменні печі, прокатні стани…
Влітку минулого року українська промислова компанія «Інтерпайп» вперше у своїй історії почала оперувати судном, яке…
Наслідком серії потужних ракетних обстрілів по українській газовій інфраструктурі стало різке зменшення власного видобутку. На…
«Укрзалізниця» пропонує підвищення вантажних тарифів як «чарівну пігулку», яка вирішить проблему з її збитковістю. Але…