Закон України про промзабруднення чинить додатковий тиск на підприємства під час війни – Fastmarkets

Український бізнес має лімітований час на його виконання

Новий закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», підписаний Президентом України у серпні, чинить додатковий тиск на українські підприємства, оскільки передбачає надто малий відрізок часу для переходу на нові вимоги.

Про це сказано у матеріалі Fastmarkets. Видання зазначає, що закон може сприяти залученню іноземних інвестицій у відновлення підприємств ГМК, проте наразі він став ще одним випробуванням наряду з низкою інших викликів воєнного часу.

Відповідно до закону, протягом чотирьох років з моменту набрання чинності закону компанії повинні отримати комплексний екологічний дозвіл, який встановлюватиме питомі нормативи викидів і відходів для підприємств.

На «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначили, що до жовтня 2028-го підприємство зобов’язане виконати велику кількість підготовчих заходів і мати інвестплан, а також потенційні джерела фінансування, які будуть використовуватися для модернізації обладнання відповідно до НДТМ. Проте в умовах воєнного стану та економічної нестабільності виконання вимог нового закону буде надзвичайно складним.

За словами речника групи «Метінвест», Україна прагне спростити вступ до ЄС, тож компанії потрібно буде переходити на нові стандарти швидше, ніж очікувалося. Він зауважив, що новий закон викликає занепокоєння через час, відведений на модернізацію, і економічний тиск, який він чинитиме на групу.

«Умови, за яких найкращі доступні технології (НДТМ) повинні бути впроваджені, і має відбутися виведення з експлуатації застарілого обладнання, можуть бути проблемою під час війни», – зауважив представник групи.

У «Метінвесті» зазначають, що закон може допомогти знайти фінансування для екологічних ініціатив компанії, проте надзвичайно важко залучити іноземні кошти для підприємств, над якими щодня літають ракети.

ЄС залишається для галузі ключовим ринком навіть після серпня 2023 року, коли запрацював український «морський коридор», тому країні також вкрай важливо узгодити свою політику декарбонізації з блоком. За оцінками ринкових джерел, до Євросоюзу з України експортується понад 80% готової металопродукції та 50% залізної руди.

Ключові гравці української металургії, «Метінвест» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» розглядають можливість переходу на виробництво сталі за допомогою електродугових печей або інших технологій, які допоможуть зменшити викиди. Але це, імовірно, стане можливим лише після закінчення військових дій.

Підвищення якості ЗРС за технологією прямого відновлення заліза є важливим для виробництва низьковуглецевої сталі, пояснюють у «Метінвесті». Наприклад, Центральний ГЗК вже може виробляти 2,3 млн т високоякісних окатків на рік. Компанія планує спроєктувати потужності з виробництва заліза прямого відновлення та гарячебрикетованого заліза у Кривому Розі.

У 2022 році викиди вуглецю у компанії становили 2,45 т на тонну сталі, у 2021-му ці показники були нижчими – 2,17 т. Результати до повномасштабного вторгнення включали маріупольські меткомбінат ім. Ілліча та «Азовсталь», нині зруйновані війною. До великої війни «Метінвест» зосереджував свої екологічні ініціативи саме на цих активах.

Водночас, «АрселорМіттал Кривий Ріг» зараз впроваджує законодавство щодо моніторингу викидів парникових газів для великого промислового обладнання та проходить перевірку звіту про моніторинг незалежною акредитованою організацією. На післявоєнний період тут розглядають усі технологічно можливі варіанти скорочення викидів CO2, зокрема будівництво електродугової печі, встановлення сонячних електростанцій тощо.

Нагадаємо, що «Метінвест» прагне забезпечити Європу «зеленою» залізорудною сировиною. Компанія має усі передумови для інвестицій у потужності й вже реалізує низку проєктів модернізації