Війна кардинально змінила баланс на ринку коксівного вугілля України — дослідження GMK Center

В Україні частка вітчизняного вугілля при виробництві коксу склала 72,5% за 11 місяців 2024 року. Але до повномасштабного вторгнення, ситуація була кардинально іншою — імпорт складав до 80%.

Як сказано в дослідженні GMK Center «Баланс ринку вугілля для коксування в Україні», орієнтація на внутрішні постачання відбулася як наслідок бойових дій, коли обсяги виробництва чавуну і сталі зменшилися, а імпорт ускладнився.

Аналітики стверджують, що для підтримання рівня виробництва 6,5 млн тон сталі конвертерним та мартенівським способом та 1,3 млн тон товарного чавуну, Україні потрібно 3,2 млн тон коксу на рік, з яких наразі до 20% імпортується. Також такі обсяги передбачають потребу близько 3,8 млн тон вугільного концентрату, з яких 3,1 млн тон місцевого виробництва.

Як відомо, на минулому тижні було оголошено про тимчасове призупинення частки потужностей з видобутку коксівного вугілля на одному з найбільших в країні вугільних підприємств. Частка Шахтоуправління “Покровське” у пропозиції на ринку коксівного вугілля в Україні, за розрахунками аналітиків GMK Center, у 2023 році склала 66%. Тобто, вітчизняна галузь може постати перед питанням пошуку джерел постачання до 2,5 млн тон коксівного вугілля або коксу.

Водночас, для подальшого розвитку і збільшення використання працюючих потужностей потрібне збільшення імпорту. При тому, що у 2021-му Україна імпортувала 0,79 млн тон коксу, вже у 2024-му імпорт склав за 11 місяців 0,7 млн тон при в 3 рази меншому обсязі виробництва сталі.

В дослідженні сказано, що імпорт вугілля в Україну до повномасштабного вторгнення складав 11,5 млн тон, з них 2,4 млн тон – морським шляхом. Таким чином, можна стверджувати, про фізичну можливість імпорту коксівного вугілля з таких напрямів як Австралія, США або Канада в обсягах 2-3 млн тон за умов безпечної роботи морських портів України та адекватної ціни на світових ринках. Ціна на коксівне вугілля в листопаді залишалася стабільною. В Австралії (FOB Australia) преміальне коксівне вугілля утримувало рівень $203/т.

Аналітики вважають, що існує можливість фізично забезпечити роботу сектору ГМК за рахунок імпортного вугілля, проте постає питання економічної доцільності імпортної сировини.

«Вугілля з Австралії (hard coking coal) буде вартувати орієнтовно на $50 дорожче, що може додати 11% до витрат на виробництво тони сталі. Маржі, що може покрити такі додаткові витрати у металургів на сьогодні немає. За нашими оцінками прибутковість EBITDA металургійного виробництва у 2024-му є від’ємною. Тому може постати питання про обмеження експорту української сталевої продукції у певні регіони, доставка до яких пов’язана з більшими транспортними витратами та, в результаті, про скорочення обсягів виробництва», — сказано в дослідженні.