Відновлення роботи миколаївських портів здешевить логістику для експортерів

Запуск портів Миколаїв і Ольвія може суттєво підсилити експортний потенціал України

Відновлення повноцінної роботи миколаївських портів – «Миколаїв» та «Ольвія» – може здешевити логістику для вітчизняних експортерів та суттєво підсилити експортний потенціал України. Про це йдеться у статті ЦТС.

Миколаївські порти залишаються заблокованими від початку повномасштабного вторгнення. Ворог знаходиться близько до Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу (БДЛК) на захопленій Кінбурнській косі, і контролює вихід у море. За словами голови АМПУ Юрія Литвина, ці порти готові відновити роботу, але винятково з безпекових міркувань військові не дозволяють їх запустити.

Відновлення повноцінної роботи цього логістичного маршруту може суттєво вплинути на конкурентоспроможність українських експортерів. Зокрема, покращити логістику аграрної продукції, оскільки Миколаївський порт до великої війни посідав провідні місця серед морських портів України в перевалці таких вантажів.

Водночас, робота портів регіону могла б посприяти й експорту товарів металургійної номенклатури. У 2021 році оператори терміналів акваторії Миколаєва перевалили 1,7 млн т металопрокату, 1,2 млн т чавуну та 5 млн т руди.

«Особливого значення Миколаївський порт набув для компанії ArcelorMittal, яка через нього відвантажувала свої заготовку, катанку та арматуру. А за 10 років до початку російського вторгнення, у 2012-му, сама стала стивідором та поступово нарощувала перевалку на своєму терміналі, яка «у кращі часи» сягала 2 млн т, а амбіційні плани передбачали у майбутньому збільшення перевалки до 3 млн т», – йдеться у повідомленні.

Компанія інвестувала значні кошти у будівництво складів, придбання техніки та кранів, оскільки цей напрямок був вигіднішим, ніж порти Одеси, через коротше логістичне плече.

Потреба у відкритті миколаївських портів є нагальною не лише через зниження вартості логістики чи покращення зручності, а й через острах, що діючі порти з часом будуть не в змозі впоратися зі зростаючими обсягами вантажів. Через порти Великої Одеси нині йде 75% морського експорту.

«Такий ризик є суттєвим у зв’язку з обмеженими можливостями портів та залізничних станцій, а також ризиками додаткового зниження пропускної здатності через пошкодження в результаті обстрілів. Ще одним ризиком зниження пропускної здатності є дефіцит працівників профільних спеціальностей у зв’язку з мобілізаційними процесами», – зазначила пресслужба «Метінвесту».

В компанії наголошують, що відкриття миколаївських портів суттєво допоможе диверсифікувати вантажопотік та знизити подібні ризики. А спеціалізовані термінали для перевантаження зернових дозволяють зберігати якість продукції й відповідно можуть забезпечити вищу ціну продукції та валютні надходження в країну. Але такий сценарій є реалістичним за умови деокупації завдяки діям ЗСУ певних територій Херсонської області на лівому березі Дніпра, додали у «Метінвесті». Це означає безпечне слідування суден БДЛК для виходу в Чорне море.

«Має бути хтось, хто подасть приклад. З одного боку, є справді обґрунтовані ризики. З іншого – потрібен більш активний діалог з нашими військовими. Щоб зрозуміти, які засоби ураження має росія у районі того ж Очакова, які засоби маємо ми, щоб цьому протидіяти тощо. Зрозуміти, наскільки саме комерційний флот може стати мішенню. Він явно не такий привабливий, як портова інфраструктура, по якій ворог б’є балістичними ракетами. Навряд чи правильно вважати, що ситуація, яка була два роки тому, абсолютно не помінялася. Думаю, такого діалогу, під час якого бізнес-спільнота та військові отримали б більше інформації одні від одних, наразі бракує», – наголошує президент Асоціації міжнародних експедиторів Віктор Берестенко.

Уже сьогодні можна було б на міжнародному рівні шукати механізми, які б дозволили компенсувати втрати судновласників, забезпечили відновлення суднобудівної галузі, додав Берестенко.

«Та руху у цьому напрямку ми не спостерігаємо. Бізнес намагається зробити щось самотужки і поодинці. Це не стратегічний підхід», – резюмував він.

Нагадаємо, в січні-червні 2024 року українські порти обробили майже 52,7 млн т вантажів проти 31,3 млн т в аналогічний період 2023 року. Із зазначеного обсягу 33,5 млн т становила продукція українських аграріїв.

У 2023 році порти України збільшили перевалку вантажів на 5% р./р. – до 62 млн т, 5,9% від загального вантажообігу склала перевалка залізної руди – 1,9 млн т. Це можна вважати початком відновлення галузі після важкого 2022-го, коли портовий вантажообіг обвалився у 2,6 раза порівняно з довоєнним 2021 роком.