Верховна Рада зняла з розгляду законопроєкт №5600

Заступник голови парламенту пояснив рішення наявністю процедурних питань

Верховна Рада зняла з розгляду на пленарному засіданні в четвер законопроэкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Про прийняте на нараді глав депутатських фракцій і груп рішення повідомив заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук.

«У нас домовленість була щодо питання №5600: оскільки зараз там ідуть процедурні питання, він буде перенесений на наступний день», – повідомив він.

Після цього відповідне рішення було прийнято 288 голосами.

Законопроєкт №5600 вносить комплексні зміни в різні сфери економіки – від нерухомості та телекомунікацій до металургії. У Мінфіні підрахували, що «ресурсний законопроєкт» може принести від 25 до 35 млрд грн у дохідну частину держбюджету-2022.

Низку правок, запропонованих до початкової версії, профільний комітет урахував: відстрочив на один рік нарахування мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) на оброблювані землі, знизив розмір МПЗ, що нараховується на ділянку землі, з 5% від показника її нормативно-грошової оцінки до 4%, виключив пропозиції оподатковувати ПДВ другу й наступні продажі житла, а також продовжив скасування ПДВ на операції з брухтом до 2027 року.

Напередодні пленарного засідання Ради свої зауваження щодо №5600 висловили Американська торгова палата та Європейська Бізнес Асоціація. Остання зазначила, що профільний парламентський комітет розглядав законопроєкт без належного обговорення й не допустив до участі бізнес-асоціації, а сам текст доопрацьованого законопроєкту поки що не оприлюднено. І це при тому, що ще на початку вересня спікер Верховної Ради Дмитро Разумков відзначав, що до другого читання було зареєстровано 11,6 тис. правок.

«Європейська Бізнес Асоціація відзначає неприйнятність поспіху в прийнятті цього законопроєкту. Законопроєкт не враховує позицію бізнесу, ігнорує принципи стабільності та прогнозованості державної політики й матиме негативний вплив на сумлінних платників податків. Бізнес-спільнота звертається до Офісу Президента України, керівництва Верховної Ради України та всіх народних депутатів щодо недопущення розгляду парламентом законопроєкту №5600 за скороченою процедурою та наголошує на необхідності повернення його в Комітет для ґрунтовного доопрацювання із залученням представників бізнесу та експертного середовища», – резюмує бізнес.

Нагадаємо, 1 липня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №5600, який передбачає зокрема підвищення ренти на видобуток залізної руди. Хоча за цей законопроєкт проголосували 264 народних депутата, загалом було зареєстровано й представлено в парламенті 7 альтернативних законопроєктів.

Рента на видобуток залізної руди в ньому розраховується за допомогою такої формули: обсяг видобутої руди x ціна x ставка ренти x коригувальний коефіцієнт. У якості ціни використовується індекс Platts IODEX 62% CFR China. Ставка ренти диференціюється залежно від рівня ціни: менше $100/т – 3,5%, $100-200/т – 5%, $200/т – 10%.

За оцінкою GMK Center, зміна методики розрахунку веде до істотного зростання рентних платежів. За новою методикою, за ціни $122/т (середньорічний прогноз ЗРС щодо ціни на 2021 рік) річні платежі збільшаться на $600 млн, до $840 млн на рік, а за ціни $80/т – на $230 млн на рік, до $390 млн). Як відзначають аналітики GMK Center, диференційована (прогресивна) ставка ренти – «українське ноу-хау». Країни – основні експортери ЗРС (Австралія, Бразилія) стягують фіксовану ставку ренти незалежно від ціни.