(c) shutterstock.com

Зараз наглядові ради держпідприємств не несуть жодної відповідальності за результати роботи

Україні потрібно переглянути політику наглядових рад стратегічних держпідприємств. Під їхнім керівництвом держкомпанії у 2020 році отримали рекордні збитки, а самі наглядові ради жодної відповідальності за неефективну діяльність не понесли.

Це відзначають в Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП).

Минулого року найбільші монополії України зазнали величезних збитків. Негативний фінансовий результат НАК «Нафтогаз» у 2020 році становив 37 млрд грн, НЕК «Укренерго» – 27,5 млрд грн, «Укрзалізниці» – 12 млрд грн. При цьому наглядові ради цих підприємств, що складаються переважно з іноземців, жодної відповідальності за отримані результати не понесли.

«Оскільки всі названі компанії на 100% є державними, уряд, а також наглядові ради несуть повну відповідальність за той неефективний менеджмент, який призводить до збитків для держбюджету, провокує збільшення тарифів в енергосекторі», – каже Анатолій Кінах, президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій.

Більше того, Верховна Рада перед канікулами прийняла за основу законопроєкт №5593-д про корпоративне управління на держпідприємствах. Ним, зокрема, безпрецедентно розширюються повноваження спостережних рад. Так, останні мають право призначати та звільняти керівника, затверджувати річні фінансові плани та ін.

На думку УСПП, Кабміну зараз потрібно комплексно проаналізувати фінансово-господарські результати ключових державних компаній і визначити ефективність управління наглядових рад. Також потрібно переглянути нормативні основи їхньої діяльності в принципі.

«Ми хотіли б, щоб це питання вирішили без зайвої політизації – через вдосконалення кадрової політики та системи контролю за рішеннями, які приймають наглядові ради. Потрібно навести лад у формуванні та умови їх діяльності. Надавати широкі повноваження без посилення персональної відповідальності – деструктивно», – наголошує президент УСПП.

В УСПП виступають за вивчення міжнародного досвіду, його адаптацію в Україні, проте підтримують тільки консультативний формат залучення іноземних експертів, а не керівний.