Україна в березні скоротила імпорт довгого прокату на 18,9% м./м.

Витрати українських споживачів на імпорт довгого прокату скоротилися на 12,7% м./м.

Україна за підсумками березня 2023 року зменшила імпорт довгого прокату на 18,9% у порівнянні з лютим 2023 року – до 5,13 тис. т. Витрати на імпорт за місяць зменшилися на 12,7% м./м. – до $7,51 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.

Порівняно з березнем 2022 року, в березні 2023-го Україна збільшила витрати на імпорт довгого прокату у 7,4 раза. Різницю обсягів імпорту в натуральному обсязі вирахувати неможливо через відсутність даних.

За підсумками січня-березня 2023 року Україна спожила 19,14 тис. т імпортного довгого прокату на $25,51 млн. Витрати на імпорт закордонної продукції скоротилися на 42,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Найбільше в січні-березні 2023 року в Україну було ввезено інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення (УКТЗЕД – 7214) – 9,58 тис. т на $8,06 млн. У березні поставлено 1,78 тис. т (-36,3% м./м.) на $1,61 млн (-30,5% м./м.). Також імпортовано 4,31 тис. т інших прутків та брусків з легованих сталей, порожнистих прутків та брусків для буріння з легованих або нелегованих сталей (УКТЗЕД – 7228) на $6,97 млн, у березні – 1,78 тис. т (+29,6% м./м.) на $2,56 млн (+0,7% м./м.).

На третьому місці за обсягами поставок в Україну серед видів довгого прокату в першому кварталі поточного року був дріт з легованих сталей (код УКТЗЕД – 7229) – 1,73 тис. т на $2,83 млн. За березень поставки такої продукції в Україну впали на 4,9% у порівнянні з попереднім місяцем – до 527 тис. т, а в грошовому виразі – скоротилися 7,6% м./м. – до $874 тис.

Імпорт довгого прокату в Україну у 2023 році

Найбільшими постачальниками інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення є Туреччина та Болгарія – 76,82% та 12,81% відповідно в грошовому еквіваленті. Німеччина (65,52%) та Туреччина (16,09%) відвантажили понад 80% інших прутків та брусків з легованих сталей, порожнистих прутків та брусків для буріння з легованих або нелегованих сталей. Основними постачальниками дроту є Німеччина та Китай – 50,32% та 27% відповідно.

Зазначимо, внаслідок російського вторгнення в Україну на тимчасово окупованій територій залишилося кілька металургійних підприємств, серед яких найбільші металургійні комбінати «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча. Підприємства, розташовані на підконтрольній Україні території, працюють з низьким завантаженням через проблеми з логістикою, несприятливу кон’юнктуру на світових ринках сталі. До недавніх пір негативний вплив на місцевих металургів спричиняли перебої з енергопостачанням внаслідок обстрілів військами РФ української енергоінфраструктури, але зараз ситуація стабілізувалася.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2022 року Україна скоротила імпорт довгого металевого прокату на 70,5% в порівнянні з 2021 роком – до 96,06 тис. т. Витрати на імпорт за рік зменшилися на 60,6% р./р. – до $113,65 млн.

Експорт довгого прокату з України за 2022 рік становив 748,95 тис. т, що на 59,7% менше відносно показника 2021 року. У грошовому еквіваленті поставки такої продукції впали на 54,3% м./м. – до $23,84 млн.