shutterstock.com shutterstock.com
Декарбонізація

Для захисту національної промисловості в умовах впровадження СВАМ потрібні кроки з боку держави

Україна програє кліматичну торговельну війну, вважають у Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА). Для захисту національної промисловості в умовах впровадження СВАМ потрібні відповідні кроки з боку держави, зокрема, розробка та впровадження власного механізму.

Як йдеться у повідомленні асоціації, ще до повномасштабного вторгнення ЄС визначав Україну як одну з країн, на яку найбільше вплине впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). За довоєнними оцінками Ernst&Young, механізм міг потенційно міг вартувати українським виробникам $300 млн.

У ЄБА зауважили, що за нинішніх умов таке фінансове навантаження буде надмірним для вітчизняної економіки, оскільки галузі та підприємства, які підпадають під дію СВАМ, і так є одними з найбільш постраждалих від військових дій. Окрім того, через блокаду чорноморських портів у українських підприємств обмежені варіанти експорту, окрім країн ЄС. До війни до Євросоюзу йшли 45% експорту продукції ГМК, у 2023 році – вже 85%.

У березні 2021 року постановою Кабміну було створено робочу групу для узгодження підходу щодо застосування до України транскордонного механізму вуглецевого коригування для проведення консультацій з Єврокомісією. Проте про діяльність цієї групи громадськості нічого не відомо.

Водночас інші торговельні партнери ЄС активно ведуть переговори щодо СВАМ, швидко реагуючи на регулярні зміни та оновлення, які випускає ЄК.

Комітет промислової екології та сталого розвитку ЄБА пропонує українській владі зосередитись на виконанні двох завдань.

Одне із них – досягнути застосування СВАМ до України за декларативним принципом. Чинне регулювання механізму дозволяє ЄС брати до уваги виключні й неспровоковані події, які спричинили руйнівні наслідки для економіки та індустріальної інфраструктури країни, що експортує до блоку товари, охоплені механізмом (ч. 7 ст. 30 Регламенту CBAM). Одним із підходів, які можна пропонувати в рамках цього положення, переконаний бізнес, може бути застосування декларативного підходу до товарів, що імпортуються з України до ЄС та підпадають під дію механізму.

«Фактично це буде той же самий підхід, як і для решти країн, але без стягнення плати за викиди», – зауважують у ЄБА.

Друге завдання полягає у розробці та запровадженні СВАМ в Україні. У Додатку III до відповідного регламенту визначено перелік країн, звільнених з-під його дії. До нього входять виключно країни-учасниці Європейської асоціації вільної торгівлі, зокрема Норвегія, Ліхтенштейн, Ісландія та Швейцарія. Це змусило інші держави, які ведуть активну торгівлю з ЄС, думати про свій національний аналог СВАМ.

«Оскільки Україна буде імплементувати кліматичний блок acquis ЄС, пропонуємо невідкладно розпочати роботу щодо запровадження СВАМ в Україні. При чому, за аналогією з ЄС, цю роботу повинен очолювати фінансово-економічний блок уряду», – наголошують в асоціації.

ЄБА сподівається на оперативну реакцію Кабміну і на те, що уряд вживе відповідних заходів. Йдеться як про досягнення застосування СВАМ до України за декларативним принципом, так і розробку та запровадження власного механізму.

Нагадаємо, що компанії, які мали труднощі при подачі першого звіту у рамках механізму транскордонного вуглецевого коригування через технічні проблеми з відповідним реєстром, отримали відстрочку на 30 днів.