shutterstock.com shutterstock.com
Арматура

Таким чином виробники сталі планують запобігти зростанню імпорту демпінгової й неякісної продукції та відновити експорт

Металургійні компанії Туреччини вчергове закликали вжити протекціоністських заходів щодо запобігання імпорту демпінгової та неякісної продукції в країну, опираючись на світові практики, зокрема США та Євросоюзу. Про це повідомляє Kallanish з посиланням на Турецьку асоціацію виробників сталі (TCUD).

«Це життєво важливо як для нашої зовнішньої торгівлі сталлю, так і для економіки нашої країни. Країни Азії, такі як Китай, Індія, Південна Корея та Індонезія, конкурентоспроможність яких зросла завдяки падінню цін на енергоносії, поступово збільшували свої частки на традиційних ринках Туреччини, особливо в ЄС, скорочуючи наш експорт сталі. Водночас турецький імпорт сталі з Азії зріс на фоні демпінгових цін, що створює загрозу зовнішній торгівлі сталлю», – зазначив гендиректор асоціації Вейсел Яян.

Зазначимо, Туреччина в червні скоротила виробництво сталі на 1,6% р./р., до 2,9 млн т. За підсумками січня-червня показник впав на 16,3% р./р., до 15,9 млн т. Споживання сталі за червень склало 3,3 млн т, що на 24,7% менше р./р., а за 6 місяців – 19,9 млн т (-15,8% р./р.).

Експорт металопродукції впав на 40,8% р./р. в червні – до 875,9 тис. т, а за перше півріччя – на 46,5%, до 4,5 млн т. Імпорт, при цьому, у червні зріс на 12,1%  – до 1,5 млн т. За 6 місяців імпорт склав 9,5 млн т (+23% р./р.). Зокрема, зростання імпорту катанки сягнуло 82,5%, що спричинило зростання поставок сортового прокату на 43,4% р./р.

«Надзвичайне збільшення імпорту довгого прокату, нетто-експортером якого є Туреччина, збільшило дефіцит зовнішньої торгівлі цього сектору. Попри падіння випуску сталі в країні, внутрішній попит зріс на 15,8% завдяки реконструкції міст, які постраждали від землетрусу. При цьому, цей попит покривався шляхом імпорту», – коментує Вейсел Яян.

Нагадаємо, турецькі металурги з березня страждають через відсутність експортного попиту та слабкі внутрішні продажі. Експортні ринки зайняла дешева азійська продукція, тоді як сталь турецького виробництва не може конкурувати на глобальній арені через більш високу вартість, яка виправдана вищою собівартістю виробництва. Внутрішній ринок також малоактивний через макроекономічну нестабільність, девальвацію ліри та невизначеність щодо подальшого розвитку ринку. Нещодавно турецька влада підвищила ПДВ на сталеву продукцію на 20%, а також акциз на паливо, що додало ще більшої невизначеності на ринку сталі в країні.