Світові ціни на арматуру знижуються через слабкі ринкові настрої

Китай підсилює цю тенденцію, намагаючись розширити експорт за зниженими цінами

Світові ціни на арматуру минулого тижня продовжували знижуватися під впливом низького попиту. Турецькі виробники поки не спроможні конкурувати на експортних ринках, китайський ринок ослабнув на фоні низького попиту, а в США наростають ризики щодо зменшення закупівель цієї продукції з боку будівельного сектору на фоні макроекономічних проблем.

Світові ціни на арматуру

Котирування арматури в Туреччині, згідно з даними Kallanish, за тиждень 7-14 квітня 2023 року знизилися на 1,4% у порівнянні з попереднім тижнем – до $675-685/т.

Ціни на турецьку арматуру падають вже шостий тиждень поспіль на фоні слабкого експортного попиту, який є обмеженим через низьку конкурентоспроможність місцевої продукції. Окрім того, минулого тижня активність ринку знизилася через свята.

Деякі учасники ринку вважають, що для забезпечення експортного попиту металурги Туреччини повинні знизити ціни на арматуру до рівня конкурентів. Оскільки ціни на цих ринках також падають, максимальний робочий рівень для турецької арматури становить близько $660/т.

Незначне зниження котирувань дозволило б покупцям з ЄС, Ізраїлю та Ємену обирати саме турецьку продукцію через переваги у термінах виконання замовлень та якості.

Новим викликом для турецьких комбінатів стали китайські експортери, котрі пропонують покупцям з ЄС арматуру по $650/т, враховуючи доставку. Падіння китайського ринку надалі може спровокувати більш серйозні наслідки для Туреччини, оскільки місцеві металурги не можуть дозволити такі рівні цін, враховуючи поточні витрати на виробництво.

Внутрішній попит також був слабким через девальвацію ліри. Місцеві трейдери призупинили закупівлі арматури, оскільки волатильність місцевої валюти ставить під загрозу їх доходи. Всі купувють лише вкрай необхідні обсяги продукції, тому ціни також йдуть на спад. Заводи вимушені робити знижки, але це не завдає критичного удару по їх доходах, оскільки нещодавно влада країни знизила ціни на енергоресурси.

Очікується, що турецька арматура продовжить падати в короткостроковій перспективі через слабкий попит як на експортному, так і на внутрішньому ринках. Майже всі турецькі заводи готові вести переговори, щоб заповнити книгу замовлень, яка є досить порожньою. Експортні ціни, які є прийнятними для виробників, наразі складають $670/т, але якщо обсяги будуть більшими ніж 10 тис. т – рівень цін може бути нижчим.

На китайському ринку арматури також спостерігаються негативні тенденції. Станом на 14 квітня 2023 року ціни на продукцію становили $564-567/т FOT, що на 2,6% менше у порівнянні з 7 квітня.

Котирування арматури в Китаї падають вже другий тиждень поспіль, оскільки попит на продукцію продовжує скорочуватися, а пропозиція залишається на високому рівні. Тиск низького попиту на внутрішньому та експортних ринках змушує виробників зменшувати ціни, але це не дає результатів.

Деякі металургійні компанії вже обмежують виробництво, щоб врівноважити попит та пропозицію та уникнути значного падіння котирувань продукції та маржі. Учасники ринку не мають впевненості у попиті до кінця квітня, і очікують, що ринок буде волатильним у травні-червні. Відскок цін очікується у другій половині року.

Котирування арматури в США стабільні третій тиждень поспіль – на рівні $950-970/т. Ціни завмерли, оскільки ринкові настрої залишаються слабкими ще з другої половини березня. Попри високий внутрішній попит, будівельний сектор стикнувся з перешкодами: обмежені бюджети та зростання процентних ставок негативно впливають на завершення розпочатих проєктів та настрої на ринку.

Наразі на вартість арматури в Штатах може впливати ринок брухту, який є волатильним через уповільнення глобальних ринків та падіння попиту з боку турецьких споживачів.

Як повідомляв GMK Center, українські металурги за підсумками березня 2023 року збільшили експорт довгого прокату на 46,2% в порівнянні з попереднім місяцем – до 43,6 тис. т. У грошовому еквіваленті експорт такої продукції зріс на 53,9% м./м. – до $40,8 млн. Основними споживачами такої продукції були Польща, Румунія, Німеччина та Молдова.