Світова торгівля брухтом у І півріччі знизилась на 6% р./р.

Великі обсяги експорту дешевої сталі з Китаю вплинули на виробництво у багатьох регіонах, що мало прямий тиск на попит на брухт

Глобальна торгівля брухтом чорних металів за підсумками січня-червня 2024 року скоротилась на 6% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 25,9 млн т. Великі обсяги експорту дешевої сталі з Китаю вплинули на виробництво у багатьох регіонах, що мало прямий тиск на попит на брухт. Про це повідомляє BigMint.

«Попри те, що світове виробництво сталі за I півріччя залишилось на рівні січня-червня 2023-го (954 млн т), економічні фактори, зокрема інфляція та її вплив на попит у промисловості та будівництві, негативно позначились на результатах металургійної галузі у ключових регіонах. Зокрема, значне зростання експорту китайської сталі за демпінговими цінами зашкодили виробництву сталі в багатьох країнах, що мало прямий плив на споживання брухту», – йдеться у повідомленні.

Додатковим фактором тиску на глобальну торгівлю брухтом є збільшення витрат на доставку. Фрахтові ставки зросли до безпрецедентного рівня на фоні дефіциту суден і контейнерів у Південно-Східній Азії.

Туреччина продовжує утримувати передові позиції серед світових імпортерів брухту. Обсяги імпорту сировини за січень-червень 2024 року становлять 10 млн т, що на 4% більше р./р. Основні постачальники – США (2,12 млн т) й Нідерланди (1,31 млн т). Виробництво сталі в країні за період зросло на 17% р./р. передусім, на фоні збільшення потужностей.

Індія залишалася другим найбільшим імпортером, але її обсяги імпорту впали більш ніж на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 3,9 млн т. Криза в Червоному морі суттєво вплинула на логістику та витрати на транспортування. Водночас індійські покупці виявляли настороженість протягом тривалого періоду виборів.

США, третій за величиною імпортер та найбільший експортер, також скоротили показник – на 14% р./р., до 2,2 млн т.

Окрім цього, основні імпортери у Східній та Південно-Східній Азії – Південна Корея (-50% р./р.), Тайвань (-9% р./р.), Таїланд (-18% р./р.) та Індонезія (-19% р./р.) – знизили обсяги імпорту брухту, що також вплинуло на глобальний показник.

Протекціоністська політика впливає на світову торгівлю брухтом. Глобальний експорт брухтом неминуче знижуватиметься найближчим часом, й такі перспективи є довгостроковою тенденцією. У короткостроковій перспективі на обсяги експорту негативно впливатиме надлишок китайського експорту.

Нагадаємо, світове споживання сталевого брухту металургійними підприємствами за підсумками 2023 року скоротилось на 12% у порівнянні з 2022 роком – до 411,28 млн т. Показник контрастує з невеликим зростанням глобального виробництва сталі – на 0,2%, до 1,155 млрд т.

За очікуваннями BCG світова торгівля брухтом скоротиться на близько 15% до 2030 року – зі 110 млн т до 93 млн т. Наразі світовій торгівлі підпадає близько 17% річного світового обсягу збору брухту (≈110 млн т). Основного зниження торгівлі зазнають ринки США та ЄС, зокрема через обмежувальні заходи.