Щорічні витрати на CBAM для експорту металопродукції з Казахстану можуть перевищити €100 млн

Казахстан щорічно експортує до ЄС сталеву й алюмінієву продукцію на понад €600 млн

Експорт металургійного сектору з Казахстану до ЄС може зіткнутися з річними витратами на механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) у понад €100 млн.

Про це йшлося під час презентації доповіді, присвяченого готовності країни до CBAM. Його минулого тижня представили Міжнародний торговий центр (ITC) — спільне агентство Світової організації торгівлі та ООН у партнерстві з АО «Центр розвитку торгової політики «QazTrade» (QazTrade), ідеться в повідомленні Представництва ЄС у Казахстані.

Очікується, що найбільший вплив європейського вуглецевого податку відчує металургійний сектор. Як зауважив Йост Паувелін, міжнародний експерт ITC і провідний автор звіту, наразі Казахстан щорічно експортує до ЄС сталеву й алюмінієву продукцію на суму понад €600 млн. Оцінка показує, що залежність від значень викидів CBAM зазвичай може призвести до щорічних витрат, пов’язаних із механізмом, на суму в понад €100 млн. Близько 90% цього впливу торкнеться сталевих прутків і стрижнів — розрахункові витрати можуть перевищувати вартість продукції на 123%.

Експерт вважає, що експортери країни могли б значно зменшити ці витрати за допомогою низки заходів — моніторингу та звітності про фактичні викиди, акредитації місцевих верифікаторів, скорочення викидів на виробничих об’єктах і зміцнення внутрішніх механізмів ціноутворення на вуглець.

У 2025 році частка ЄС у зовнішній торгівлі Казахстану становить близько 31%,а у структурі експорту — приблизно 44%, зазначила віцеміністр торгівлі та інтеграції Республіки Казахстан Жанель Кушукова. Вона додала, що понад половину казахстанського експорту алюмінію постачають саме до країн блоку.

Нурлан Кулбатиров, заступник гендиректора QazTrade, зазначив, що центр уже розпочав системну адаптацію промислових експортерів до нових вимог Євросоюзу. Робота спрямована на мінімізацію фінансового навантаження та збереження конкурентоспроможності казахстанської продукції на одному з найважливіших для країни ринків.

Нагадаємо, як йдеться у дослідженні GMK Center, CBAM скоротить експорт продукції чорної металургії з України на 2,5 млн т до 2030 року. Загальний вплив механізму на економіку країни оцінюється у -2,1% ВВП у 2030-му. Цей показник разюче контрастує з оцінкою Єврокомісії на рівні -0,01%.