shutterstock.com shutterstock.com
Ціни на електроенергію

Дефіцит інвестицій у європейську енергомережу оцінюється в €800 млрд до 2030 року

Промисловість Євросоюзу прагне глибокої реформи енергетичного ринку. Дефіцит інвестиції у європейську енергомережу оцінюється в €800 млрд до 2030 року. Про це йдеться у звіті European Round Table (ERT), повідомляє Euractiv.

Виробники відновлюваної енергії скаржаться, що їм не вистачає мережі для підключення сонячних панелей та вітрогенераторів, в той час, коли Європа бореться з високою вартістю існуючих енергомереж. Зокрема, в Німеччині плата за користування мережею становить понад 20% від загальної вартості електроенергії. Ці збори зростатимуть у зв’язку з додатковими інвестиціями у розширення.

За оцінками Єврокомісії, до 2030 року необхідно €584 млрд додаткових інвестицій в енергоінфраструктуру. Водночас за даними BCG інвестиції оцінюються в €800 млрд до 2030 року та €2,5 трлн – до 2050-го.

Щорічні інвестиції в енергетичну інфраструктуру ЄС за останні роки оцінюються в €32 млрд. Така тенденція може призвести до нестачі енергомережі до 2050 року на рівні 60%.

«Зміцнення європейських електромереж є необхідним для продовження руху до декарбонізації. Потрібна більша пропускна здатність мережі для автомобілів, промисловості, опалення та охолодження, які будуть все більше електрифікуватись. Окрім того, система потребує більшої стійкості, щоб зменшити залежність від мінливості сонячної та вітрової генерації», – зазначає ERT.

За даними BCG, витрати на інвестиції в енергомережі повинні щорічно збільшуватися більш ніж удвічі. Це означає, що щороку потрібно витрачати від €70 млрд до €84 млрд. 60% цих коштів буде спрямовано на розподільчі мережі, 25% – на мережі передачі, а решта – на транскордонні сполучення та системи зберігання.

Для швидшого подолання кризи енергоринку Європи промисловці пропонують прискорити отримання дозволів, переглянути його структуру та стимулювати єдиний європейський енергетичний ринок.

Нагадаємо, на думку Європейської сталеливарної асоціації EUROFER, забезпечення сприятливих умов для декарбонізації сталеливарного сектору повинно стати пріоритетом для ЄС. Вироблена в Європі «зелена» сталь відіграє стратегічну роль, оскільки дозволяє створити економіку з нульовим рівнем викидів.

За останні кілька років блок та країни-члени започаткували низку ініціатив, спрямованих на підтримку переходу європейської промисловості до вуглецевої нейтральності. Однак існують вузькі місця, і ці питання залишаються невирішеними. До них відносяться й постачання низьковуглецевої енергії за міжнародними конкурентними цінами.