Політика «Зроблено в Україні» має додатково збільшити ВВП на 1% у 2024 році

На програми підтримки у держбюджеті у поточному році закладається 45 млрд грн

Реалізація політики «Зроблено в Україні» забезпечить щонайменше 1% додаткового зростання ВВП у 2024 році. Про це під час презентації цієї економічної платформи заявила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, йдеться у повідомленні профільного відомства.

«Щоб виграти війну і побудувати міцну економіку, ми повинні орієнтуватися на власне виробництво. Для цього уряд запроваджує нову державну політику «Зроблено в Україні», яка вміщує кілька основних напрямів для розвитку українського бізнесу. Йдеться про стимулювання попиту на українські товари – від держави та приватного сектору, сприяння інвестиціям в реальний сектор: дешеві гроші, приєднання до мереж і розвиток промислової інфраструктури, компенсація інвестицій через податки та розвиток несировинного експорту», – зауважила вона.

Свириденко додала, що на програми підтримки у держбюджеті у поточному році закладається 45 млрд грн.

Як зауважила перший віцепрем’єр, до 40% коштів з купівлі українських товарів повертається через сплачені податки назад на потреби сил безпеки та оборони.

«Уряд надасть пріоритетний доступ українським виробникам до публічних закупівель через розширення політики локалізації на нові категорії товарів, в тому числі на оборонні закупівлі. Також буде розширена програма компенсацій на купівлю с/г техніки на інші види української техніки, розширена програма доступної іпотеки єОселя, яка стимулює попит на українські будматеріали», – заявила Свириденко.

Оголошуючи про початок роботи платформи «Зроблено в Україні», президент Володимир Зеленський, зокрема, заявив, що нині триває робота з партнерами щодо страхування від воєнних ризиків усіх інвестицій в Україну, а також збереження та розширення можливостей вітчизняного експорту. Він також розповів, що український уряд підготував пропозиції щодо розв’язання проблемних питань на польському кордоні, вони вже передані Єврокомісії та озвучені представникам Польщі.

Як повідомляв GMK Center, українська металургія торік переорієнтувалася на задоволення потреб внутрішнього ринку. У 2023-му лише половина виробленої сталевої продукції була спрямована на експорт, що суттєво менше його довоєнної частки (близько 80%). Торік галузь також стала ще більше інтегрованою до ЄС, оскільки понад 80% експорту металургійної продукції надійшло саме до Євросоюзу (у 2022 р. аналогічний показник становив 60%). Попри  війну українській металургія вистояла і продовжує працювати, є підстави вважати, що у 2024 році галузь збереже свою роль і буде основою для відновлення української інфраструктури та економіки.