Квота ЄС на імпорт російського чавуну у 2024 році повністю вичерпана

Обсяг квоти на поточний рік становить 1,14 млн т, і її обсяги вичерпано з очікуваним надлишком на рівні 2,2 тис. т

Європейські металургійні компанії достроково вичерпали квоту на імпорт чавуну походженням з РФ, яка діє до 31 грудня 2024 року, а її обсяги становлять 1,14 млн т. Про це свідчать дані Митниці ЄС.

Станом на 3 вересня 2024 року залишок російської квоти на поставки чавуну в ЄС становив 106,48 тис. т, тоді як 108,66 тис. т вже очікували розподілу на митниці. Таким чином, обсяг квоти повністю вичерпано з очікуваним надлишком на рівні 2,18 тис. т.

Наступний квотний період розпочнеться 1 січня 2025 року, котрий дозволить імпортувати з РФ лише 700 тис. т чавуну. Повна заборона на імпорт російської продукції буде встановлена у 2026 році. Очікується, що чавун, котрий прибуватиме до ЄС протягом вересня-грудня 2024 року, зберігатиметься в портах до 1 січня, очікуючи нового квотного періоду.

Російський чавун є привабливою сировиною для деяких європейських металургів, оскільки постачальники з РФ пропонують продукцію зі значними дисконтами, аби зацікавити споживачів. Основний обсяг чавуну російського походження спрямовується до Італії – 371,55 тис. т за 6 місяців 2024 року (-47,5% р./р.), Латвії – 82,7 тис. т (+95,9% р./р.) та Польщі – 31,26 тис. т (-16,1% р./р.). Загалом за січень-червень 2024 року ЄС імпортував 1,07 млн т чавуну (-23,9% р./р.), й близько половини імпорту припало на РФ – 515,22 тис. т (-37,7% р./р.).

Деякі металурги ЄС побоюються повної заборони імпорту російського чавуну, посилаючись на відсутність альтернативи, яка дозволить працювати з такими ж прибутками. Водночас, з початком війни європейські металурги в рази скоротили імпорт чавуну з України, яка має потенціал для покриття дефіциту відповідної сировини на ринку ЄС. Так, у січні-червні 2024 року цей обсяг склав 117,93 тис. т (-8,5% р./р.), при цьому, за даними Міністерства економіки України, вітчизняні металурги готові експортувати до 1,5 млн т додаткового чавуну на ринок ЄС замість російських постачальників. До повномасштабної війни «Запоріжсталь», «АрселорМіттал Кривий Ріг» й «Каметсталь» сукупно експортували близько 2 млн т чавуну. Протягом січня-липня поточного року експорт чавуну з України становив 669,9 тис. т, що на 26,1% менше р./р. Основний обсяг спрямовано до США та Туреччини.

«Євросоюз з самого початку війни у 2022 році почав нарощувати імпорт чавуну з Росії. Протягом довгого часу санкційні пакети не включали пряму заборону на імпорт російського чавуну, оскільки в ЄС є заводи, які традиційно залежать від постачань чавуну та сталевих напівфабрикатів з Росії. У випадку зі слябами ми бачимо, що Єврокомісія вирішила послабити обмеження та дозволити продовжувати імпорт з Росії. Існує ризик, що цей кейс будуть намагатися використати для зняття обмежень на імпорт чавуну з РФ. Продовження імпорту чавуну з РФ негативно вплине на позиції українських виробників, які б могли замістити цю продукцію російського виробництва», – вважає аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

Нагадаємо, у грудні 2023 року Рада ЄС ухвалила 12-й пакет економічних та індивідуальних санкцій у зв’язку з продовженням війни Росії проти України. До нового пакета санкцій, зокрема, увійшла заборона на імпорт таких товарів, як чавун, включаючи дзеркальний, залізо прямого відновлення, мідний та алюмінієвий дріт, фольга, алюмінієві труби на загальну суму €2,2 млрд на рік.

У 2023 році Євросоюз скоротив імпорт чавуну на 1,3% у порівнянні з 2022 роком – до 2,41 млн т. Поставки з РФ сягнули 1,31 млн т, що на 20,1% більше р./р., переважно до Італії – 1,18 млн т (+22,1% р./р.). Водночас імпорт з України впав на 18,8% р./р. – до 207,53 тис. т.