Канцлер Німеччини пропонує зменшити витрати на е/е для сталеливарної галузі

Олаф Шольц обіцяє підтримку металургії на національному та європейському рівні

Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв підтримку сталеливарній промисловості Німеччини – особливо з урахуванням високих витрат на енергію. Про це йшлося на зустрічі з представниками галузі, повідомляє Handelsblatt.

За його словами, металургійна галузь є незамінною для Німеччини – сектор є одним із найбільших роботодавців, а вироблена в країні сталь має геостратегічне значення для промислового сектору, а отже й економічного зростання держави.

Канцлер Німеччини зауважив, що уряд продовжить підтримувати інвестиції в перехід на екологічне виробництво сталі із фінансуванням у майбутньому. Він також пропонує обмеження плати за користування електромережами, та повідомив, що федеральний уряд хоче профінансувати частину витрат на передачу електроенергії.

Канцлер має намір працювати на рівні ЄС, щоб зміцнити металургію. Він виступає за більш справедливі міжнародні рамкові умови та проведення європейського сталевого саміту у найближчому майбутньому.

Водночас опозиція звинувачує Шольца в «марному маневрі передвиборчої кампанії», згадавши попередні промислові саміти канцлера та міністра економіки.

У заяві, оприлюдненій німецькою сталеливарною асоціацією WV Stahl після зустрічі, її президент Гуннар Грьоблер зауважив, що високі ціни на енергоносії залишаються найбільш нагальною проблемою на національному рівні.

Він попередив, що нинішньої пропозиції субсидування у €1,3 млрд, аби знизити плату за користування мережею, недостатньо. На його думку, потрібне стале рішення для забезпечення конкурентоспроможності галузі в довгостроковій перспективі.

Президент WV Stahl вважає, що Європа повинна бути єдиною у відстоюванні інтересів своєї промисловості та вживати чітких захисних заходів. Він також виступив за проведення європейського сталевого саміту.

Нагадаємо, Олаф Шольц не виключає, що Берлін потенційно може отримати частку в металургійному бізнесі конгломерату Thyssenkrupp, і не відкидає зі столу жодного варіанту. Як приклад він навів подібні випадки, коли уряд інвестував, аби тимчасово підтримати постраждалі компанії, згадавши Lufthansa, Uniper та корабельні Meyer як останні приклади.