(с) shutterstock

Уряд зазначає, що з 2011 року обсяг витрат на фінансування Програми розвитку сировинної бази становив лише 20% від передбачених

Кабінет Міністрів запропонував Верховній Раді внести зміни до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України до 2030 року, знизивши загальний обсяг інвестицій більш ніж у 4 рази – з 26,1 млрд грн (з 2011 по 2030 рік) до 6,3 млрд грн ( з 2011 по 2030 рік). При цьому за результатами виконання програми очікується приріст ресурсів і запасів руд чорних металів до 80,8 млн т, кольорових і легуючих металів – до 82 млн т.

Відповідні зміни, а також законопроєкт про внесення змін до Бюджетного кодексу уряд схвалив на засіданні в середу, 20 жовтня.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що обсяг витрат на фінансування програми становив лише 20% від передбачених, а щорічне фінансування зменшилося з 1,2 млрд грн до 40 млн грн у 2020 році. Відповідно, переважну більшість завдань виконано в обсягах, що не перевищують 20% від запланованих показників.

У зв’язку з необхідністю виконання рішень Ради національної безпеки і оборони «Про невідкладні заходи щодо забезпечення енергетичної безпеки» і «Про стимулювання пошуку, видобутку та збагачення корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку та обороноздатності держави», до програми вносяться такі зміни:

  • концентрація геологорозвідувальних робіт на пріоритетних напрямах розвитку мінерально-сировинної бази;
  • зосередження державного фінансування досліджень надр виключно на пошукових і пошуково-оцінювальних з метою виявлення інвестиційно привабливих об’єктів;
  • завершення геологічного картування території України з масштабом 1: 200000 і створення єдиної електронної геологічної карти;
  • визначення порядку водовідбору підземних вод і автоматизованого обліку;
  • створення системи державного моніторингу раціонального використання надр.

Законопроєкт про внесення змін до Бюджетного кодексу України передбачає створення Державного фонду розвитку мінерально-сировинної бази України в складі спеціального фонду Державного бюджету України. Закладено й механізми компенсації коштів:

«Значну частину витрачених на реалізацію Програми коштів передбачається компенсувати ще під час її реалізації за рахунок надходжень від продажу спеціальних дозволів на користування надрами, на виділені під час виконання програми ділянки, а також від продажу геологічної інформації», – зазначено в пояснювальній записці до законопроєкту.

Вищезазначені надходження, згідно з інформацією Кабміну, оцінюються в 992 млн грн за 2019 рік і в 878 млн грн за 11 місяців 2020 року.

Цікаво що джерелами формування Державного фонду розвитку мінерально-сировинної визначені:

  • рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (0,5%), нафти, газу й газового конденсату (1%);
  • збір за видачу спецдозволів на користування надрами, продаж спецдозволів (25%);
  • інші джерела, передбачені законодавством.

При цьому за результатами виконання Програми очікується приріст ресурсів і запасів руд чорних металів до 80,8 млн т до 2030 року, запасів руд кольорових і легуючих металів – до 82 млн т, руд рідкісних і рідкоземельних металів – до 533,3 тис. т, руд благородних металів – до 198,36 тис. т.

Нагадаємо, понад тиждень тому Державна служба геології та надр оприлюднила перелік родовищ корисних копалин, переважно металів, які мають стратегічне значення для економіки і обороноздатності держави. Проєкт постанови розроблено в рамках виконання рішення РНБО «Про стимулювання пошуку, видобутку та збагачення корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави».