(с) shutterstock

Зараз у роботі Міненерго три документа, які є складовими стратегії «зеленого» енергопереходу

В Україні на рівні Міністерства енергетики триває розроблення мінімум трьох проєктів, пов’язаних із «зеленим» енергетичним переходом, які згодом стануть складовими частинами єдиної стратегії зеленої трансформації України.

Про це розповів Кирило Криволап, керівник «Центру економічного відновлення» (ЦЕВ), у ході організованого GMK Center круглого столу «Особливості «зеленого» енергетичного переходу й роль металургії», який відбувся сьогодні, 29 вересня.

За словами Кирила Криволапа, зараз розробляються такі документи, необхідні для «зеленого» енергопереходу України:

  1. Консалтингова компанія KPMG розробляє Національну енергетичну стратегію. На її підготовку в компанії є 9 місяців. Міністерство енергетики очікує, що вже до кінця року будуть відомі рішення щодо моделей ринку, стимулів, балансування, а також буде сформовано прогноз щодо виробництва та споживання електроенергії.
  2. Консалтингова компанія Roland Berger закінчує розроблення Національної водневої стратегії.
  3. Актуалізується План дій з розвитку відновлюваних джерел енергії.

«Реалізація цих кількох проєктів триває, щоб зійтися в одній точці – фактичній стратегії «зеленого» енергетичного переходу. ЦЕВ також братиме участь у цьому процесі», – пояснив Кирило Криволап.

Водночас, за словами експерта, реалізація ініціатив щодо «зеленого» енергопереходу стикається з проблемою нестачі в держорганах профільних співробітників. Тому зараз разом з міжнародними партнерами триває робота зі збільшенню кількості експертів, які будуть зайняті питаннями впровадження «зеленої» трансформації в Україні. Також важливо, щоб в ці процеси включалися і незалежні експерти.

Відзначимо, що «зелений» перехід України фактично запустили в червні поточного року, коли Єврокомісія представила масштабну програму з боротьби зі змінами клімату «Fit for 55», яка передбачає впровадження механізму Carbon Border Adjustment (CBAM) з 2023 року. BCG вважає, що на декарбонізацію світової економіки знадобиться €10 трлн інвестицій в обладнання в перспективі до 2050 року.

За оцінками GMK Center, досягнення кліматичної нейтральності української металургії потребуватиме $25 млрд капітальних інвестицій. Основне навантаження припаде на 2030-2070 рр.