Interlegal отмечает растущие риски невыполнения экспортных контрактов (c) shutterstock.com Interlegal отмечает растущие риски невыполнения экспортных контрактов (c) shutterstock.com

Після повного відновлення китайської промисловості глобальні логістичні ланцюжки зазнають нових потрясінь

Міжнародна юридична служба Interlegal відзначає збільшення ризиків невиконання експортних контрактів у зв’язку з пандемією коронавірусу COVID-19. Про це GMK Center повідомила прес-служба компанії.

«Масові дефолти і посилання на форс-мажор як на підставу звільнення від відповідальності за вже укладеними контрактами стають новою реальністю і вимагають дедалі пильнішої уваги з боку юристів. Судові провадження за зірваними контрактами, забезпечення виконання зобов’язань шляхом арештів та заборон, включення особливих застережень в нові контракти – усе це вже присутнє в реальності експортерів», – коментує Артур Ніцевич, партнер Міжнародної юридичної служби Interlegal.

Навіть тим експортерам, які прописали в договорах форс-мажорні обставини, не вийде «спати спокійно». Тому що не в усіх випадках арбітраж прийме їхні аргументи щодо конкретної ситуації, запевняють у компанії.

«Ринку спорів, якщо можна так висловитися, притаманна певна інерція. Це нормально, коли сторони намагаються спочатку усвідомити проблему, проаналізувати можливі варіанти перебігу подій, спробувати досягти компромісу неформальним шляхом», – пояснює Микола Мельников, партнер Міжнародної юридичної служби Interlegal.

На думку юристів, на продукцію гірничо-металургійного комплексу України ризики невиконання експортних контрактів поширюються повною мірою.

«Закриття, нехай навіть і тимчасове, заводів і фабрик у Китаї, як основному споживачі української руди і металопрокату, сильно вдарило по імпортерам такої продукції в КНР. І якщо українські агротовари (за підтримки великого іноземного бізнесу та іноземних партнерів) будуть відвантажуватися в тих самих обсягах, незважаючи на кризу та карантин, то машинобудування, що споживає, наприклад, наші металовироби, може й почекати», – пояснює Артур Ніцевич.

Наприклад, у Західній Європі, за даними ЗМІ на 27 березня, було зупинено вісім доменних печей сукупною продуктивністю трохи менше 15 млн т на рік і не менше трьох десятків прокатних, трубних підприємств і міні-заводів.

«Крім того, після відновлення нормального ходу речей, що вже почалося в Китаї, і виходу виробництв на повну потужність, на глобальні логістичні ланцюжки чекають нові потрясіння внаслідок безпрецедентних перевантажень. Це неодмінно позначиться на доставці товарів і виконанні наявних контрактів», – прогнозує Микола Мельников.

Як повідомляв GMK Center, станом на 28 березня 98,6% промислових підприємств Китаю відновили роботу після карантину. Уряд країни почав вживати заходів з підтримки експортерів.

Водночас одразу кілька європейських країн переживають пік епідемії. Наприклад, 96% сталеливарної промисловості Італії простоює.