Індія здатна суттєво наростити потужності з виробництва сталі

Майбутнє галузі визначатимуть приріст попиту та продукція з доданою вартістю

Майбутнє індійської металургії визначатимуть гравці, які орієнтуються на кластери попиту та продукцію з доданою вартістю. Такий прогноз дає Віджай Саратхі Атреяпурапу, керуючий партнер AVVA Consultancy Group

На його думку, мета Індії щодо досягнення потужностей із виробництва сталі у 300 млн т до 2030/2031 фінроку перетворюється на реалістичний операційний сценарій. Так, завантаження потужностей на 85% до оголошеного строку забезпечить виробництво близько 255 млн т сталі.

Водночас очікуване споживання прокату у 220–230 млн т потребує зростання в певних секторах, тоді до 2030/2031 фінроку можна досягти показника у 260 млн т. Його, зокрема, можуть стимулювати такі сектори, як інфраструктура та будівництво, здатні зробити найбільший внесок, міське житло та нерухомість, автопромисловість та машинобудування (з переходом на високоякісну сталь), відновлювані джерела енергії та сектор оборони.

Структурними змінами експерт вважає називає перехід Індії від нарощення обсягів до збільшення попиту на сталь з доданою вартістю, розподіленого споживання по всій країні замість концентрації в містах, та створення циклічного попиту, зумовленого політикою та підтриманого інфраструктурними проєктами.

Втім, аналітик попереджає, що водночас слід звернути увагу на такі ключові питання, як безпека постачання сировини (залізна руда, коксівне вугілля), логістику, дисципліну капіталу під час розширення.

Нагадаємо, що Індія ставить за мету розширити потужності з виплавки сталі до 400 млн т до 2035/2036 фінроку. Це передбачається запропонованою національною політикою у галузі металургії-2025. Згідно із березневим проєктом записки уряду, країні знадобляться капітальні інвестиції у розмірі близько 17 трлн рупій ($183,41 млрд), щоб досягти поставленої мети.

Індія також прагне наростити експорт у більш ніж 2 рази, до 20 млн т. Окрім того, нова політика щодо металургійного сектору передбачає скорочення залежності від імпорту коксівного вугілля до 80% до 2035/2036 фінроку з приблизно 90% наразі.